Помер особистий охоронець Гітлера

Особистий охоронець Адольфа Гітлера Рохус Міш, який охороняв його протягом більшої частини Другої світової війни, помер у віці 96 років в Берліні.

Він залишався останнім живим свідком останніх годин життя нацистського лідера, який покінчив життя самогубством у 1945 році, передає "Радіо Свобода".
 
Буркгард Нахтіґаль, який допомагав Рохусу Мішу складати його мемуари, повідомив, що той помер у четвер в Берліні після нетривалої хвороби.

Міш до кінця своїх днів пишався Гітлером, якого називав "бос".

У 2005 році в інтерв’ю він охарактеризував Гітлера як "дуже нормальну людину". "Він не був грубим. Він не був монстром. Він не був надлюдиною", - сказав він.

Читайте також торішнє інтерв’ю Міша: Останній вартовий Гітлера: "Я ні про що не жалкую"

Година папуги. «Золотий вересень»

«Ось два пістолети. Коли увірвуться українські бандити, ти застрелиш дітей, а потім застрелишся сама! Пам’ятай: у тебе мають лишитися три набої!» — останню розмову батька і мами семирічний Адам підслухав випадково.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.