У Києві знесли будинок, де жив Грушевський. ФОТО

У центрі Києва на вулиці Саксаганського, 111, у четвер знесли старовинний маєток, у якому жив Михайло Грушевський.

Про це пише УП.Київ із посиланням на "Сегодня".

"Екскаватор почав трощити будівлю, від неї залишилися лише дві стіни з боків...", - поскаржилися мешканці сусідніх будинків.

Будівля з гарною цегельною кладкою була побудована у другій половині ХІХ сторіччя, у 1888 році добудований другий поверх. Останні 7 років вона пустувала.

 Фото Анастасії Іскрицької, "Сегодня"

Мешканець сусіднього будинку Геннадій розповів, що колись у будівлі на Саксаганського, 111, був ЖЕК, а потім він перейшов у приватні руки.

"Забудовник планував звести тут будівлю аж у 9 поверхів, але йому нібито це не дозволила міська влада. Тепер на місці маєтку хочуть побудувати торгово-офісний центр у три поверхи з надбудовою. Ми сподівалися, що будинок просто зміцнять і надбудують поверх із мансардою...", - сказав він.

"Ми проти будівництва, оскільки наш будинок уже покрився тріщинами! Якщо почнуть забивати палі, він може розвалитися!", - додав Геннадій, який проживає по Саксаганського, 109/20.

Робітники підтвердили, що тут будують торгово-офісний центр, хоча на табличці поруч із будинком зазначено, що це реконструкція. "Хазяїн планує закінчити все за півроку", - сказав будівельник. Телефони забудовників у четвер не відповідали.

 

За даними газети, рішення про передачу ділянки ТОВ "Аркор" (0,04 га) було ухвалене Киїрадою у 2006 році. У тексті рішення земля передається в оренду на 1 рік, причому під будівництво офісно-житлового будинку. У грудні 2007 року Київрада продала цю ділянку тій же компанії за 1,17 млн грн.

Начальник управління охорони культурної спадщини КМДА Яків Діхтяр стверджує, що маєток не має охоронного статусу:

"Будинок не є об'єктом культурної спадщини й не значиться у списку охоронюваних пам'яток. У Києві близько 20 тисяч будівель, які були побудовані наприкінці XIX або на початку XX століть. Але тільки 3,5 тисячі з них – у списку охоронюваних".

А києвознавець Михайло Кальницький заявляє, що особняк на Саксаганського, 111, мав історичну цінність:

"У цьому будинку жив Михайло Грушевський (голова Центральної Ради Української народної республіки 1917-1918 років – ред.) зі своєю мамою й сестрою. Тут жив, будучи учнем київського художнього училища, відомий художник-пейзажист Іван Хворостецький. Ці дані містяться у списку пам'яток історії й культури".

Заступник голови КМДА з питань архітектури й будівництва Михайло Кучук сказав, що про знесення старовинного будинку не знає, але спробує розібратися.

У цьому кварталі декілька років тому знесли будівлю, у якій жила поетеса Леся Українка (Саксаганського, 115-а). Тепер на тому місці красується сучасна будівля.

Дивіться також інші матеріали за темою "Забудова"

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.