В інтернет вивісили коди і шифри ОУН 1940-50-х років. ФОТО

Електронний архів українського визвольного руху Avr.org.ua підготував колекцію раніше таємних документів про схеми застосування конспірації, кодів та шифрів українського націоналістичного підпілля у період 1940-1950-х років.

Про це повідомляє прес-служба Центру досліджень визвольного руху.

"Документи, що увійшли в підбірку, містять інструкції, схеми структурних підрозділів, місць переховування, а також правила застосування шифрів та кодів у документації Організації українських націоналістів", - зазначив керівник проекту Андрій Когут.

Колекцію доповнюють протоколи допитів та листування керівників ОУН щодо цієї теми.

Дослідження систем шифрування та кодування дає можливість історикам ОУН та УПА проникнути в таємниці підпільного зв’язку, розшифрувати таємні повстанські документи, відтворити складні взаємозв’язки між підрозділами підпільної мережі.

 Коди для мережі ОУН у Стрию, Самборі та Дрогобичі (Львівщина). Липень 1943 року

"Найважливіша, смертельно небезпечна для підпільників та їхніх родин інформація мала бути прихована, а точніше зашифрована, щоб утруднити ворогові проникнення через зв’язкові лінії у структури підпільників", - сказав директор Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" Руслан Забілий.

Однією з основ конспірації було шифрування повстанського діловодства, прізвищ та імен, місць і часу зустрічей провідників та багато чого іншого.

Інструкція для "співчуваючих" про зберігання підпільної літератури. Жовтень 1951 року. "На довгий час треба ховати таку літературу, яка буде потрібна... аж по розвалі СРСР"

За словами Забілого, часто розкриття таких кодів буває єдиним ключем для встановлення функційної приналежності окремих документів, дешифровки населених пунктів та встановлення справжніх прізвищ повстанців.

Документи датовані 1940-1950 роками та є здебільшого матеріалами українського підпілля, конфіскованими чекістами.

Колекцію можна переглянути на сайті Електронного архіву українського визвольного руху.

1949-1951. Відтворений працівниками радянських спецслужб лист. Відправник: 7х7. Отримувач: 25.4.1

Нагадаємо, що відкритий у березні 2013 року Електронний архів визвольного руху avr.org.ua є спільним проектом ЦДВР, ЛНУ імені Франка та музею "Тюрма на Лонцького".

Раніше Е-архів викладав в інтернет колекції документів, дотичних до:

- Волинської трагедії;

- масових розстрілів в'язнів НКВД улітку 1941 року;

- польського підпілля у Львові 1942-44 років;

- дослідження ідеолога ОУН про фашизм (1946);

- останнього командира УПА Василя Кука.

Наразі в Е-архіві доступні копії 10892 документів.

В оці тайфуна. Як проголосили Акт Злуки

У цей день здавалося, що буревії історії втомилися і зупинили свій руйнівний рух. Насправді над Київом зупинилося "око тайфуну", де вітру може не бути. Навколо ж української столиці усе пригиналося від буревіїв.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.