Нардеп із "Батьківщини" хоче карати за заперечення Голокосту

У Верховній Раді зареєстровано законопроект № 3165, який пропонує карати позбавленням волі на строк до п'яти років за заперечення факту Голокосту.

Текст проекту закону "Про внесення змін до статті 442 Кримінального кодексу України щодо посилення захисту від геноциду" опублікований на офіційному сайті ВР.

Ініціатор закону - народний депутат Сергій Фаєрмарк (фракція "Батьківщина").

Законопроект пропонує ввести покарання за виготовлення або розповсюдження матеріалів, що містять виправдання чи заперечення факту Голокосту.

Також передбачене покарання за "спотворення інформації про масштаби Голокосту з метою публічного вираження лояльності або виправдання геноциду єврейського народу та інших злочинів проти миру і безпеки людства, скоєних під час нацистського режиму в період Другої світової війни".

"Такий злочин, як геноцид, визнається одним з найтяжчих з точки зору законодавств більшості країн світу, - ідеться в пояснювальній записці до законопроекту. - Голокост є однією з найбільших трагедій за всю історію людства і досвід цієї історичної події має слугувати основним стримуючим фактором в попередженні повторення будь-яких проявів геноциду".

За словами ініціатора законопроекту, важливими спонукальними мотивами заперечення Голокосту є неонацизм і антисемітизм:

"Маніпулювання фактами історії Другої світової війни... дозволяє зняти з тих, хто причетний до геноциду, вину за гибель мільйонів євреїв і тим самим маніпулювати суспільною свідомістю шляхом реабілітації нацистського режиму".

Депутат зауважує, що порівняння Голокосту і злочинів комуністичного режиму є неможливим через унікальність Голокосту і злочинів нацистського режиму, яка полягає в їхніх масштабах і мотивації.

Також автор законопроекту наголошує, що в законопроекті не йдеться про заборону історичного сумніву або безпристрасних історичних дослідженнь. Як злочин кваліфікується тільки заперечення Голокосту з метою висловлення лояльності до нацистського режиму і виправдання його злочинів.

Як відомо, у 2005 році ООН прийняла резолюцію про неприпустимість заперечення Голокосту як історичної події.

У вироках Нюрнберзького трибуналу йдеться про 6 млн євреїв Європи, які стали жертвами Голокосту. У національному меморіалі "Яд ва-Шем" поіменно ідентифіковано приблизно 4 млн жертв.

За різними даними, в Україні за роки німецької окупації (1941-1944 рр.) загинуло від 0,8 до 1,4 млн євреїв (більше половини всіх знищених євреїв СРСР). 

У лютому 2011 року у Верховній Раді було зареєстровано проект закону, який передбачав кримінальну відповідальність або штраф до 17 тисяч грн за "пропаганду, публічне схвалення тоталітарної ідеології та практики комунізму і нацизму".

Дивіться також:

Голокост від куль. В Україні убивали не в газових камерах. ФОТО

Тимоті Снайдер про Голокост в Україні

Більшість ізраїльтян категорично не готові пробачити німців

У Рівному затримали вандалів, які зруйнували меморіал жертвам Голокосту

Віталій Портников про хвилину мовчання в Ізраїлі

Голодомори та інші геноциди в контексті міжнародного права

Україна - четверта за кількістю Праведників Світу

Всі матеріали за темою "Голокост" 

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.

Випускник Лубенської гімназії, видатний правник УНР: до 160-річчя Сергія Шелухіна

6 жовтня минула 160-та річниця з дня народження Сергія Шелухіна – соратника Симона Петлюри, Генерального судді УНР, міністра судових справ УНР, юриста-правника, Генерального прокурора у добу Центральної Ради, письменника, історика та дипломата, учасника п'яти наукових товариств, обстоювача автокефального статусу Православної Церкви України, громадського і політичного діяча.

До питання правового статусу Східної Галичини у 1918-1939 роках

Встановлення Польщею контролю над територією Східної Галичини у період після листопада 1918 року відбулося внаслідок здійснення Польщею агресії проти ЗУНР, окупації та подальшої анексії Східної Галичини.

Закордонне представництво УГВР. "Америка нам допоможе!"

Після того, як органи нквс урср у 1944 році отримали інформацію про створення Української Головної Визвольної Ради (УГВР) і захопили протоколи установчих зборів цього повстанського тимчасового парламенту або уряду воюючої України, перед ними постало завдання знайти всіх його активних діячів. Але пошуки на українських теренах виявилися марними.