На Львівщині планують відзначати 100 років Першій світовій війні

У Львівській облдержадміністрації відбулося засідання організаційного комітету з відзначення у 2014 році 100-ї річниці початку Першої світової війни.

Про це повідомляє офіційний сайт Львівської ОДА.

"Галичина – це саме той регіон, який має задати тон для відзначення 100-річчя початку Першої світової війни", – зазначила заступник голови ОДА Ірина Романів. – Саме тут, на Львівщині, відбувались події цієї війни. А тому Галичина має стати центром усіх заходів на загальнодержавному рівні".

Заплановано провести в загальноосвітніх навчальних закладах та публічних бібліотеках області заходи на тему: "Трагічний слід Першої світової війни в серцях українців".

У закладах культури пропонується провести тематичні виставки творів мистецтва та лекції, присвячені 100-ій річниці Першої світової війни.

Також учасники обговорення пропонували створити загальний каталог військових поховань та цвинтарів Першої світової війни, їхній благоустрій, встановлення вказівників та збереження, організувати сходження молоді на гору Ключ та на гору Маківка до меморіалу Українських Січових стрільців, загиблих у боях Першої світової війни.

Плануються військово-історичні реконструкції битв Першої світової війни.

Окрім того, дано доручення забезпечити соціальну рекламу Року вшанування пам’яті жертв Першої світової війни, а також висвітлення заходів у ЗМІ, показ тематичних теле- та радіопередач, кінохроніки, створення циклу фільмів про участь України в Першій світовій війні.

Як відомо, у вересні 2013 року в Росії завершився конкурс на створення пам'ятника воїнам, полеглим на фронтах Першої світової.

У лютому 2012 року померла останній ветеран Першої світової війни.

У жовтні 2010-го Німеччина завершила виплату репарацій, передбачених Версальським мирним договором 1919 року. Це стало остаточним кінцем Першої світової.

Перша світова війна (1914-1918) завершилася крахом Російської, Німецької, Османської та Австро-Угорської імперій і створенням на їхньому місці незалежних держав або протекторатів Ліги націй.

Значна частина боїв на Східноєвропейському театрі воєнних дій відбувалася на території України. Через Галичину, Волинь і Буковину фронт проходив кілька разів. Траплялося, що українці, які були підданими ворогуючих імперій (Австро-Угорщини і Росії), воювали на протилежних сторонах фронту.

Дивіться також:

Як у світі відзначатимуть 100-річчя з початку Першої світової

Три історії кохання Першої світової в Україні

1917: реконструкція різанини в болотах біля Іпру. ВІДЕО

Фортеця Перемишль - місце боїв Першої світової. ЕКСКУРСІЯ

Як села перетворюються на місячний ландшафт. Аерофотозйомка Першої світової

Танкіст Великої війни малював битви, в яких брав участь. ФОТО

На Львівщині відкрили обеліск солдатам Першої світової. ФОТО

Всі матеріали за темою "Перша світова війна"

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.