З російських підручників приберуть "татаро-монгольське іго"

Російське історичне товариство презентувало проект єдиного підручника з історії для шкіл РФ. Замість "монгольського іга" буде "залежність від Орди", події 1917 року називатимуться "Великою революцією", а період Сталіна - "сталінським соціалізмом".

Наразі йдеться про так званий "історико-культурний стандарт", на основі якого буде написано підручник, повідомляє НТВ.

Про "татаро-монгольське іго" [ярмо - ІП] пропонують забути. У новому єдиному підручнику історії, найімовірніше, з'явиться інший термін - "система залежності руських земель від ординських ханів ".

Від звичного "татаро-монгольського ярма" настирливо пропонували відмовитися історики Татарстану.

Події 1917 року, коли Російська імперія перетворилася на республіку (лютий 1917 року), а потім республіканську владу повалили більшовики під керівництвом Леніна (жовтень 1917 року), планується називати терміном "Велика російська революція".

У параграфах про 1930-ті роки з'явиться ще один новий для школи термін - "сталінський соціалізм". Наразі вирішили пояснити його так: "індустріалізація і модернізація, здійснені надзвичайними методами".

З епохи правління першого президента РФ Бориса Єльцина в підручник може потрапити тільки "шокова терапія". Про інші реформи 1990-х у концепції не написано. Із сучасних політиків згадують голову російських комуністів Гєннадія Зюганова та епатажного Владіміра Жиріновского.

Про акції протесту в грудні 2011-го нічого немає , а третій термін президента Владіміра Путіна описують як "повернення, що підтвердило спадкоємність влади". До речі, сам президент і повинен буде підписати остаточний варіант концепції та єдиного підручника історії.

Нагадаємо, Російське історичне товариство було створене у 2012 році - його очолив Сєрґєй Наришкін, який до того був головою президентської Комісії з протидії спробам фальсифікації історії на шкоду інтересам Росії.

Опікунську раду історичного товариства очолив президент РФ Путін. Саме ця організація розробляє однакову для всіх шкіл "канонічну" концепцію викладання історії Росії в середній школі. Саме Путін і має підписати остаточний варіант концепції та єдиного підручника історії.

У червні 2013 року 71% громадян Росії підтримував ідею написання єдиного підручника історії для школи.

Тоді ж повідомлялося, що автори концепції єдиного підручника уникають говорити про сталінські репресії. Постаті лідерів СРСР Йосипа Сталіна, Микити Хрущова та Леоніда Брежнєва планувалося розглядати в контексті тих реформ, які вони здійснили. А правління Путіна і Дмітрія Мєдвєдєва визначалося як таке, що принесло "стабільність в економіці та політичній системі".

Як відомо, на території України "монгольське іго" Золотої Орди закінчилося у 1362 році, коли війська Великого князівства Литовського і Руського розгромили ординців у битві під Синіми Водами.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.