З російських підручників приберуть "татаро-монгольське іго"

Російське історичне товариство презентувало проект єдиного підручника з історії для шкіл РФ. Замість "монгольського іга" буде "залежність від Орди", події 1917 року називатимуться "Великою революцією", а період Сталіна - "сталінським соціалізмом".

Наразі йдеться про так званий "історико-культурний стандарт", на основі якого буде написано підручник, повідомляє НТВ.

Про "татаро-монгольське іго" [ярмо - ІП] пропонують забути. У новому єдиному підручнику історії, найімовірніше, з'явиться інший термін - "система залежності руських земель від ординських ханів ".

Від звичного "татаро-монгольського ярма" настирливо пропонували відмовитися історики Татарстану.

Події 1917 року, коли Російська імперія перетворилася на республіку (лютий 1917 року), а потім республіканську владу повалили більшовики під керівництвом Леніна (жовтень 1917 року), планується називати терміном "Велика російська революція".

У параграфах про 1930-ті роки з'явиться ще один новий для школи термін - "сталінський соціалізм". Наразі вирішили пояснити його так: "індустріалізація і модернізація, здійснені надзвичайними методами".

З епохи правління першого президента РФ Бориса Єльцина в підручник може потрапити тільки "шокова терапія". Про інші реформи 1990-х у концепції не написано. Із сучасних політиків згадують голову російських комуністів Гєннадія Зюганова та епатажного Владіміра Жиріновского.

Про акції протесту в грудні 2011-го нічого немає , а третій термін президента Владіміра Путіна описують як "повернення, що підтвердило спадкоємність влади". До речі, сам президент і повинен буде підписати остаточний варіант концепції та єдиного підручника історії.

Нагадаємо, Російське історичне товариство було створене у 2012 році - його очолив Сєрґєй Наришкін, який до того був головою президентської Комісії з протидії спробам фальсифікації історії на шкоду інтересам Росії.

Опікунську раду історичного товариства очолив президент РФ Путін. Саме ця організація розробляє однакову для всіх шкіл "канонічну" концепцію викладання історії Росії в середній школі. Саме Путін і має підписати остаточний варіант концепції та єдиного підручника історії.

У червні 2013 року 71% громадян Росії підтримував ідею написання єдиного підручника історії для школи.

Тоді ж повідомлялося, що автори концепції єдиного підручника уникають говорити про сталінські репресії. Постаті лідерів СРСР Йосипа Сталіна, Микити Хрущова та Леоніда Брежнєва планувалося розглядати в контексті тих реформ, які вони здійснили. А правління Путіна і Дмітрія Мєдвєдєва визначалося як таке, що принесло "стабільність в економіці та політичній системі".

Як відомо, на території України "монгольське іго" Золотої Орди закінчилося у 1362 році, коли війська Великого князівства Литовського і Руського розгромили ординців у битві під Синіми Водами.

Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.