Нищать вали Ізмаїльської фортеці, які штурмували козаки. ФОТО

На території середньовічної Ізмаїльської фортеці розгорнулося масштабне будівництво із застосуванням важкої будівельної техніки.

Повним ходом іде руйнування пам'ятника історії та археології XVI -XVIII ст., пише у блозі на УП кандитат історичних наук (Південноукраїнський національний педагогічний університет) Андрій Красножон.

"У прибережній частині, над Дунаєм, зрито вали і культурні шари найдавнішої частини цієї унікальної пам'ятки, - зазначає Красножон. - Пам'ятки, яка в кінці 18 ст. вважалася "Троєю Нового часу".

За словами історика, у XIX сторіччі фортецю вже намагалися зрівняти з землею - у відповідності з умовами мирної Паризької угоди 1856 року. Але тоді було лише знято озброєння, ліквідовані каземати і казарми, зник бастіон "Табія". але вали та рови (основну інфраструктуру укріплень) зберегли в колишньому вигляді, у відповідності з планами фортеці XVIII-XIX сторіч.

Місце, де знищують вали, позначене червоним

"Як вийшло, що два тижні бульдозер безперешкодно працює на валах біля Центрального пляжу і соборної мечеті XVII сторіччя, - питає науковець. - Як вийшло, що ці роботи "прогледіли" обласні органи охорони пам'яток та культурної спадщини ? І чи є висновок археологів за фактом попередніх охоронних розкопок на місці робіт?".

За словами Красножона, тільки кілька археологів з усього багатотисячного міста намагаються хоч щось робити, витягуючи стародавню кераміку з-під гусениць тракторів.

 У XVIIІ сторіччі фортецю Ізмаїл з боку Дунаю успішно штурмували козаки

"Гріш ціна всьому провінційному пафосу про "данину пам'яті російській спадщини", про Суворовськi подвиги, - наголошує історик. - Священна корова російської військової історії зарізана на очах у здивованої публіки іржавим ковшем екскаватора".

Як відомо, у жовтні 2012 року Андрій Красножон Андрій Красножон заявляв, що будівельні роботи, ініційовані комунальникам на території Білгород-Дністровської фортеці (Одеська область), знищують унікальний археологічний шар.

Ізмаїльська фортеця - укріплення Османської імперії, засноване у XV сторіччі на місці фортеці Генуезької торгівельної республіки.

У 1609 році захоплена разом із іншими чорноморськими фортецями турків козацьким десантом під керівництвом Петра Сагайдачного.

Під час війн Російської та Османської імперій XVIII-XIX ст. фортецю тричі успішно штурмувала російська армія, у складі якої було чимало українців. Особливо кровопролитним був другий штурм (1790 року), коли модернізовану турками фортецю захопили війська під командуванням Олександра Суворова. 

"Штурм Ізмаїла 1790 року". Картина Олексія Ківшенка (XIX cт.)

Особливо у цій операції відзначилися чорноморські козаки Антіна Головатого - майбутнього колонізатора Кубані.

Підрозділи Головатого штурмували фортецю з моря - якраз із того, боку, де зараз зривають вали. Перед цим козаки знищили артилерійські батареї на дунайських островах, потопили турецькі кораблі на Дунаї і захопили допоможіні турецькі укріплення довкола фортеці.

Дивіться також інші матеріали за темою "Фортеці"

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.