У польському концтаборі для українців ушанували пам'ять жертв

У містечку Явожно (Польща) відбулися чергові поминальні заходи пам'яті в'язнів місцевого концтабору часів Польської народної республіки.

Про це ZIKy повідомив голова товариства депортованих українців "Надсяння" Володимир Середа.

На цьогорічних поминальних заходах були присутні представники Об'єднання українців у Польщі, товариств депортованих, консул України у Кракові та міська влада Явожна на чолі з мером.

Концентраційний табір у місті Явожно в часи німецької окупації Польщі був філією нацистського концтабору "Аушвіц" (вони розташовані поблизу). Спочатку в період Другої світової війни табір використовувався в основному для ув’язнення поляків та євреїв.

Феномен цього концентраційного табору полягає в тому, що після звільнення Явожна від нацистських окупантів 19 січня 1945 р. він продовжив своє існування під назвою Центральний табір праці.

Бараки, колючі дроти під високою напругою – все залишилось. Першими ув’язненими при новій владі Польщі стали німецькі полонені, а також так звані "фольксдойчі".

Володимир Середа розповів, що українська історія концентраційного табору у Явожно розпочинається 23 квітня 1947 р. – за п’ять днів до початку акції "Вісла".

В цей день на засіданні Політбюро Центрального комітету Польської робітничої партії приймається рішення про ув’язнення у Явожні "підозрілих українців".

24-25 квітня працівники польської служби безпеки провели масові арешти "підозрілих українців".

"Списки складались попередньо. Ув’язнення українців відбувалось без жодних правових підстав – лише за підозрою у приналежності або співпраці з українським підпіллям. У першій декаді травня 1947 року до Явожна поступив перший контингент ув’язнених українців", – зазначив Володимир Середа.

В концтаборі працювали слідчі групи, які тортурами та знущаннями вибивали свідчення в ув’язнених українців. Якщо такі свідчення було добуто, то справу направляли до військового суду.

Практично абсолютна більшість ув’язнених у цьому концтаборі українців були селянами, а головною причиною їхнього арешту була громадянська активність та життєва позиція.

Концтабір для українців у Явожні існував до березня 1949 р. За цей проміжок часу в ньому було ув’язнено майже 4 тисячі українців. З них понад 800 жінок та дітей, 22 греко-католицьких та 5 православних священиків, наголосив Середа.

В оці тайфуна. Як проголосили Акт Злуки

У цей день здавалося, що буревії історії втомилися і зупинили свій руйнівний рух. Насправді над Київом зупинилося "око тайфуну", де вітру може не бути. Навколо ж української столиці усе пригиналося від буревіїв.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.