Спецпроект

Музей Орсе звинуватили у псуванні Палацу дожів

Колишній молодший міністр закордонних справ Італії Франко Роччетта подав скаргу в поліцію на французький музей Орсе. Колишній чиновник звинуватив французький музей в тому, що під час нещодавно закритої виставки Едуарда Мане було завдано збитків венеціанському Палацу дожів, в якому вона проходила.

Про це пише minprom.ua.

Франко Роччетта стверджує, що стіни палацу були зіпсовані в декількох місцях через те, що для проведення виставки Мане потрібно було встановити нову систему кондиціонування. За його словами, в стінах палаццо після демонтажу виставки залишилося більше тридцяти дір діаметром до семи сантиметрів. Крім того, Роччетта звинувачує музей Орсе в псуванні підлоги в історичній будівлі . Вм'ятини на підлозі в колишній офіційній приймальні палацу, стверджує він, були приховані під столом із книгарні.

Керівник комітету з охорони культурної спадщини Венеції Рената Коделл заявила, що організація виставки перевірялася спеціальною комісією і ніяких порушень виявлено не було.

Члени міської ради Венеції розповіли The Local, що вони подали офіційну заявку на ім'я мера міста для з'ясування деталей події. " Якщо звинувачення підтвердяться, це буде дуже серйозна справа" , - заявив представник міської ради Сімоне Вентуріні. "Не має значення, наскільки важлива виставка. Палац дожів - скарб, який ми повинні зберегти і передати майбутнім поколінням", - додав він.

Виставка Едуарда Мане у венеціанському Палаці дожів, організована музеєм Орсе, була відкрита з 24 квітня по 18 серпня. Ключовим експонатом виставки стала картина відомого імпресіоніста "Олімпія", яка не покидає Франції з 1890 року.

Палац дожів у Венеції є одним з найважливіших пам'ятників італійської готичної архітектури. Побудована в XIV столітті, ця будівля протягом кількох століть залишалося місцем засідань органів управління міста. Сьогодні в Палаці дожів розташовується один з 11 музеїв, що перебувають у відомстві Громадського фонду музеїв Венеції (Fondazione Musei Civici di Venezia) .

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.