Спецпроект

Музей Орсе звинуватили у псуванні Палацу дожів

Колишній молодший міністр закордонних справ Італії Франко Роччетта подав скаргу в поліцію на французький музей Орсе. Колишній чиновник звинуватив французький музей в тому, що під час нещодавно закритої виставки Едуарда Мане було завдано збитків венеціанському Палацу дожів, в якому вона проходила.

Про це пише minprom.ua.

Франко Роччетта стверджує, що стіни палацу були зіпсовані в декількох місцях через те, що для проведення виставки Мане потрібно було встановити нову систему кондиціонування. За його словами, в стінах палаццо після демонтажу виставки залишилося більше тридцяти дір діаметром до семи сантиметрів. Крім того, Роччетта звинувачує музей Орсе в псуванні підлоги в історичній будівлі . Вм'ятини на підлозі в колишній офіційній приймальні палацу, стверджує він, були приховані під столом із книгарні.

Керівник комітету з охорони культурної спадщини Венеції Рената Коделл заявила, що організація виставки перевірялася спеціальною комісією і ніяких порушень виявлено не було.

Члени міської ради Венеції розповіли The Local, що вони подали офіційну заявку на ім'я мера міста для з'ясування деталей події. " Якщо звинувачення підтвердяться, це буде дуже серйозна справа" , - заявив представник міської ради Сімоне Вентуріні. "Не має значення, наскільки важлива виставка. Палац дожів - скарб, який ми повинні зберегти і передати майбутнім поколінням", - додав він.

Виставка Едуарда Мане у венеціанському Палаці дожів, організована музеєм Орсе, була відкрита з 24 квітня по 18 серпня. Ключовим експонатом виставки стала картина відомого імпресіоніста "Олімпія", яка не покидає Франції з 1890 року.

Палац дожів у Венеції є одним з найважливіших пам'ятників італійської готичної архітектури. Побудована в XIV столітті, ця будівля протягом кількох століть залишалося місцем засідань органів управління міста. Сьогодні в Палаці дожів розташовується один з 11 музеїв, що перебувають у відомстві Громадського фонду музеїв Венеції (Fondazione Musei Civici di Venezia) .

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.