Зануссі каже, що не писатиме історію України з Табачником

Польський кінорежисер Кшиштоф Зануссі заперечує, що пише книгу з міністром освіти й науки України Дмитром Табачником.

Про це він написав у листі до української письменниці Оксани Забужко, текст якого вона оприлюднила у своєму Facebook.

"З’явилося повідомлення, що разом з паном Табачником я пишу книгу про польсько-українські взаємини. Це непорозуміння", - заявляє Зануссі.

"Я погодився для того ж видавництва написати окрему книгу на ту тему", - запевняє він.

Раніше Дмитро Табачник заявив, що видатний кінорежисер Кшиштоф Зануссі погодився написати "спільну книжку в діалогах про найбільш гострі історичні проблеми співіснування, дружби і не тільки українського і польського народів" – і вона буде готова до кінця року.

У видавництві "Фоліо" підтвердили, що готують спільне видання обох авторів, повідомила агенція "Інтерфакс-Україна".

Навесні минулого року Зануссі заявив, що величезна різниця між українцями і поляками полягає в тому, що до українців "свобода й незалежність прийшли зверху", а поляки "самі всього домоглися, ніхто нам цього не дарував".

Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.