Зануссі каже, що не писатиме історію України з Табачником

Польський кінорежисер Кшиштоф Зануссі заперечує, що пише книгу з міністром освіти й науки України Дмитром Табачником.

Про це він написав у листі до української письменниці Оксани Забужко, текст якого вона оприлюднила у своєму Facebook.

"З’явилося повідомлення, що разом з паном Табачником я пишу книгу про польсько-українські взаємини. Це непорозуміння", - заявляє Зануссі.

"Я погодився для того ж видавництва написати окрему книгу на ту тему", - запевняє він.

Раніше Дмитро Табачник заявив, що видатний кінорежисер Кшиштоф Зануссі погодився написати "спільну книжку в діалогах про найбільш гострі історичні проблеми співіснування, дружби і не тільки українського і польського народів" – і вона буде готова до кінця року.

У видавництві "Фоліо" підтвердили, що готують спільне видання обох авторів, повідомила агенція "Інтерфакс-Україна".

Навесні минулого року Зануссі заявив, що величезна різниця між українцями і поляками полягає в тому, що до українців "свобода й незалежність прийшли зверху", а поляки "самі всього домоглися, ніхто нам цього не дарував".

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.