Спецпроект

У Петербурзі затримали директора скандально відомого Музею влади

У Санкт-Петербурзі поліція затримала директора Музею влади Тетяну Титову, яку звинуватили у спробі підготувати експозицію. Жінку доставили у відділення поліції, де їй довелося провести кілька годин.

Про це пише korrespondent.net.

"Вночі ми прийшли відкривати музей і розставити картини. Приїхала поліція і затримала Тетяну. Як у випадку з картинами, нам знову не пред'являли жодних документів і не пояснили причин затримання. Її відвезли в 78 відділення поліції. Потім піднялася активність в соціальних мережах, і, ми вважаємо, завдяки цьому, її відпустили", - розповів куратор музею Олександр Донський, зазначивши, що, незважаючи на те, що трапилося пригода, музей буде відкритий для відвідувачів вже сьогодні.

27 серпня співробітники правоохоронних органів вивезли з музею чотири картини: портрет депутата Віталія Милонова на райдужному тлі, картину Еротичні сни Мізуліной, зображення патріарха і портрет Путіна і Медведєва в жіночій білизні.

Автор картин Костянтин Алтунин після конфіскації поїхав до Франції, де попросив політичного притулку.

Раніше Донський анонсував відкриття виставки 5 вересня.

Теми

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.