ЗАКРИВАЮТЬ ЖУРНАЛ "ПЕРЕЦЬ". Обкладинки

Керівник видавництва "Преса України" підписав наказ про ліквідацію журналу "Перець" та скорочення штату працівників з першого грудня.

Про це повідомив карикатурист та працівник видання Валерій Чмирьов у своєму блозі, пише "Телекритика".

"Керівник видавництва "Преса України" підписав наказ про ліквідацію журналу "Перець" та скорочення штату працівників з 1.12.2013 року як нерентабельного", - стверджує карикатурист.

Творчому колективу видання запропонували зайняти робітничі посади. Пан Чмирьов написав також, що колектив наразі чекає на пропозиції, які б дозволили працівникам працювати над журналом.

Обкладинка одного з номерів "Перця" за 1950 рік. "Всі ваші сусіди перевиконали план травосіяння... - Так це ж прекрасно! Значить, вони перевиконають наше недовиконання"

"Працівникам журналу запропоновані посади в комбінаті на кшталт брошурувальника, прибиральника тощо, - написав Чмирьов. - Творчий колектив художників-карикатуристів, гумористи, штатні працівники змушені шукати прихистку у якомусь іншому видавництві. Дуже сумно! Чекаємо на пропозиції".

Також карикатурист нагадав, що у березні 2014 року журналу виповнилося б 92 роки.

1961 рік. Осиковий кілок у Холодну війну

"Перець" — сатирично-гумористичний ілюстрований журнал. Заснований у 1922 році, спершу видавався під назвою "Червоний перець" у Харкові. Журнал був додатком до урядового видання УСРР "Вісті ВУЦВК", так само, як і ілюстрований новинний часопис "Всесвіт".

Серед авторів був надзвичайно популярний Остап Вишня, серед ілюстраторів - Олександр Довженко й Анатолій Петрицький.

1969 рік. Всі обкладинки: ЖЖ perec-ua

У 1934 році після низки репресій проти співпробітників "Червоний перець" припинив вихід, разом із згаданим вище "Всесвітом".

1971 рік

У травні 1941 році журнал відновив свою діяльність - у Києві під назвою "Перець". Часопис був друкованим органом ЦК Компартії України.

1978 рік

Дотримуючись "генеральної лінії партії" у зовнішній та економічній політиці, "Перець" критикував і окремі вади соціалістичного суспільства - бюрократію, алкоголізм, споживацтво, родинні і ґендерні стосунки тощо. 

1979 рік

Регулярно друкував листи читачів із критикою "недоліків на місцях" - часто на ці скарги була реакція владних органів.

 Ще один 1979 рік. "Подарунок мамі до 8 березня" :)

У повоєнні часи став одним із найпопулярніших видань в Україні та за її межами. Переважно завдяки письменникові-сатирику Федорові Маківчуку, який був головним редактором журналу 40 років - із 1946-го до 1986-го.

1984 рік. Висміювання тих, хто женеться за "західним способом життя"

На початку 1986 року наклад "Перця" становив 3,3 млн примірників. У 1970-1980-х рр. у касу ЦК КПУ від продажу "Перця" щомісяця надходило 12 млн радянських карбованців.

1988 рік. Висміювання радянського дефіциту товарів. Автор малюнку - легендарний художник Радна Сахалтуєв

В 1940-х роках Українська повстанська армія видавала підпільний гумористичний журнал "Український перець".

Дивіться також:

Журналу "Перець" - 90 років! ОБКЛАДИНКИ

1971: Тарапунька і Штепсель як зброя радянського агітпропу. ВІДЕО

"Хрін" - гумористичний часопис УПА

Журнал "Всесвіт" у 1958-51 рр. СКАНИ

"Лис Микита" - гумористичний журнал діаспори. ФОТО

Карикатури на "буржуазних націоналістів". СКАНИ

Інші матеріали за темою "Обкладинки"

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.

Випускник Лубенської гімназії, видатний правник УНР: до 160-річчя Сергія Шелухіна

6 жовтня минула 160-та річниця з дня народження Сергія Шелухіна – соратника Симона Петлюри, Генерального судді УНР, міністра судових справ УНР, юриста-правника, Генерального прокурора у добу Центральної Ради, письменника, історика та дипломата, учасника п'яти наукових товариств, обстоювача автокефального статусу Православної Церкви України, громадського і політичного діяча.