Спецпроект

Музей мадам Тюссо відмовився від воскової фігури Назарбаєва

Ведучий британської служби новин "БіБіСі" Сєва Новгородцев розповів у своєму блозі про те, що співробітники музею мадам Тюссо відмовилися виставляти воскову фігуру президента Казахстану Нурсултана Назарбаєва, навіть за дуже великі гроші.

Про це пише zakon.kz.

Новгородцев пише, що під час новорічного свята, яке він зустрічав в оточенні відомих і багатих людей, один російський підприємець розповів про те, що до нього з проханням звернувся казахський олігарх, тому що у росіянина був вихід на керівництво музею мадам Тюссо. Він поскаржився на відсутність у знаменитій галереї воскової фігури президента Назарбаєва, і готовий був щедро профінансувати цей проект. Спочатку був запропонований мільйон доларів.

"Мій співрозмовник доручив це своєму молодому англійському співробітнику, той зв'язався з музеєм, виклав їм спонсорську пропозицію, після чого послідувала довга ділова переписка. Як я розумію, музей був не проти того, щоб виготовити воскову фігуру президента Казахстану, але виставляти її не хотів, і ніяким спонсорським пакетом на це вплинути виявилося неможливо", - пише Новгородцев.

Новгородцев відзначає, що відому особистість не можна вважати по- справжньому відомою до тих пір, поки її воскова фігура не з'явилася в галереї мадам Тюссо .

Музей мадам Тюссо вважається найбільшим і найвідомішим у світі музеєм воскових фігур, основна його експозиція розташована в Лондоні. У музеї наразі понад 1000 експонатів.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.