АНОНС: телевізійна ІП - українська бондіана і Яневський про ОУН

24 вересня в ефірі програми "Історична правда з Вахтангом Кіпіані" журналіст та історик Данило Яневський озвучить уласні украй нетрадиційні (з точки зору класичної історіографії) погляди на діяльність лідерів українського націоналістичного руху у 20-х - 50-х роках XX століття.

Глядачі програми "Історична правда" зможуть стати свідками дискусії ведучого Вахтанга Кіпіані із запрошеним у студію гостем - зокрема, про те, чому саме Яневський робить висновок, що лідери українського націоналістичного руху (головно ті, що діяли в екзилі) були агентами розвідок багатьох європейських держав.

Крім того, програма запропонує увазі аудиторії розслідування: чи правомірно (чи є для цього історико-політичні підстави) вважати, що Українська повстанська армія діяла за вказівками керівників Організації українських націоналістів?

У другій частині програми йтиметься про життя і творчий доробок популярного у Львові 30-х років українського музиканта Богдана Весоловського, званого Бонді. І про те, як головні віхи його життя в Галичині перед еміграцією до Канади можуть слугувати ілюструванням складних процесів, що відбувалися в Західній Україні, починаючи з 1939 року.

Також "Історична правда з Вахтангом Кіпіані" розповість про маловідомого на батьківщині українця Пилипа Коновала - кавалера ордена Хреста Вікторії - найвищої та найпочеснішої нагороди за мужність перед лицем ворога, якою можуть бути нагороджені військовики з країн, що підлеглі Британській короні.

"Історична правда з Вахтангом Кіпіані" - щовівторка о 22:00 на телеканалі ZIK.

Теми

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.