Спецпроект

Знайдену у Криму субмарину перетворять на музей - Льовочкін. ФОТО

Завершено перший етап досліджень радянського підводного човна "Щ-216", який затонув біля берегів Криму під час Другої світової війни.

Про це повідомив глава адміністрації президента України Сергій Льовочкін.

"Вперше в історії України проведено наукові підводно-археологічні дослідження об'єкта часів Другої світової війни на глибині 53 метри" , - цитує Льовочкіна прес-служба президента України.

Глава адміністрації президента зазначив, що дослідження здійснюються в тісній співпраці з фахівцями Російської Федерації.

За його словами, вперше об'єктом уваги держави є об'єкт військово-морської історії акваторії України.

 "Щ-216". Фото: moremhod.info

Чиновник зазначив, що вчені досліджують єдиний збережений в світовій історії об'єкт цього типу і серії з метою створення унікального музею.

"Наступний етап досліджень запланований на середину вересня" , - додав голова адміністрації президента.

Нагадаємо, на початку липня підводний човен "Щ-216 " виявили водолази Центру чорноморських підводних досліджень в районі мису Тарханкут на глибині 52 метри.

Дані державних архівних фондів дозволяють стверджувати, що це одна з 16-ти безвісти зниклих радянських субмарин типу "Щука".

 

У серпні президент Янукович розпорядився вивчити питання можливого підйому радянського підводного човна "Щ- 216" і створення на його базі музею. Наразі музеї в кораблях часів Другої світової існують тільки в США та Британії, повідомляють у адміністрації.

У липні ветеран спецпідрозділу бойових пловців 10-ї флотилії ВМФ фашистської Італії заявив, що лінкор Чорноморського флоту "Новоросійськ", який за загадкових обставин вибухнув у 1955 році в порту Севастополя, був підірваний його колегами.

Дизель-електричний підводний човен "Щ-216" (проект "Щука") збудований у 1940 році в Миколаєві. Входив до складу Чорноморського флоту СРСР.

Субмарина посідала четверте місце за результативністю в підводних силах Чорноморського флоту. Під час бойових дій "Щ-216" виконала 14 бойових походів, у яких провела загалом 299 діб. Здійнила п'ять торпедних атак, під час яких потопила румунське транспортне судно і пошкодила німецький танкер.

Затонула під час виконання бойового завдання в 1944 році. Ймовірно, була потоплена внаслідок вибуху глибинної бомби. Екіпаж у складі 47 осіб на чолі з українцем, капітаном Григорієм Карбовським, загинув.

Дивіться також інші матеріали за темами "Археологія" і "Флот"

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.