Спецпроект

У дерев'яному лямусі монастиря бригіток відкриють музей

У лямусі на території бригітського монастиря в Гродно відкриється музей католицької єпархії. Як повідомляють в єпархії, рішення про створення музею прийняв гродненський єпископ Олександр Кашкевич.

Про це пише tio.by.

У лямусі повинна розміститися експозиція, присвячена історії Гродненської католицької єпархії. Очікується, що в музеї можна буде побачити старовинні книги XVII-XIX століть, вівтарні картини, документи, фотографії та багато іншого.

Про конкретні терміни відкриття експозиції говорити поки рано. Перш ніж організувати сам музей, необхідно реставрувати дерев'яний лямус. Це двоповерховий будинок з лоджією на другому поверсі і арочними галереями на головному фасаді.

Лямус можна назвати унікальною для Гродно історичною спорудою. Він зведений, за деякими джерелами, в 1630 році. Будівлю зроблено в традиціях білоруського народного зодчества - викладено з масивних брусів без використання скоб і металевих кріплень.

Теми

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.