Спецпроект

Садибу Мурашка у Києві перетворять на артцентр

У Києві садибу Мурашка, яка заходиться за адресою М.Житомирська 12а, 12б, 14а, 14б, передадуть на баланс міста та перетворять на артцентр. Про це журналістам повідомив депутат Київради, секретар постійної комісії з власності Павло Тесленко.

Про це пише УНН.

"Садибу Мурашка передадуть на баланс департаменту культури, який має кошти, щоб зробити там реконструкцію. Врешті, ця будівля набуде того вигляду, який вона мала в кращі часи… Таке рішення було прийнято на комісії (постійної комісії Київради з власності – ред.), будуть готуватись певні папери, певні юридичні процедури. Я думаю, що передача буде найближчим часом, мабуть 2-3 тижні", - повідомив П.Тесленко.

За словами депутата, в майбутньому садибу Мурашка планують перетворити на артцентр, а також проводити культурні заходи.

"Я вважаю, що проект дуже вдалий, і через певний час ми побачимо його результати. Проект передбачає, щоб там проводили культурні заклади, буде зроблено артцентр", - зазначив депутат.

Коли саме почнеться ремонт і скільки грошей потрібно на відновлення та реконструкцію садиби, депутат не повідомив, однак зазначив, що "ці гроші в бюджеті".

"Спочатку його треба передати на баланс, потім буде розроблено проект, після проекту буде пройдена експертиза, бо це реконструкція і реставрація. Після того, як буде пройдена експертиза, виділять кошти", - пояснив П. Тесленко.

Будинки кінця ХІХ ст., у яких жив та працював відомий художник Олександр Мурашко, внесені до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, а також є пам’ятками історії, архітектури та містобудування місцевого значення.

В жовтні 2012 року за умисне знищення історичної пам’ятки ХІХ століття – житлової садиби родини художників Мурашків, прокуратура Шевченківського району Києва порушила кримінальну справу стосовно посадовців ТОВ "Пантеон-Інвест" та ТОВ "Вестіга" за ч. 2 ст. 298 КК України - знищення, руйнування або пошкодження пам’яток – об’єктів культурної спадщини історії.

В січні державна виконавча служба Шевченківського райуправління юстиції виконала рішення господарського суду та склала акт з Київрадою повернула у комунальну власність 0,38 га землі, на якій розташовані житлові будинки садиби.

Активісти неодноразово вимагали взяти на баланс міста садибу Мурашка, однак на сесії Киівради 22 травня за відповідне рішення проголосували тільки 21 депутат зі 120.

Вночі 28 червня в садибі трапилась пожежа, вогнем частково пошкоджено перекриття з 2 по 4 поверхи та знищено покрівлю будинку.

Теми

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.