Спецпроект

Білоруський пенсіонер створив Музей гармоні

У колекції білоруського пенсіонера Михайла Слизького - сотня музичних інструментів. Є й баяни, і акордеони, і губні гармошки. Нещодавно унікальне зібрання переїхало до Державного університету культури і мистецтв.

Про це пише tio.by.

Деяким експонатам - більше 100 років, всі вони у відмінному стані.

Тепер відвідувачам музею Михайло Іванович допомагає освоювати музичні інструменти.

Серед 11 гармошок, баянів і акордеонів немає двох однакових. Багато примірників родом з Німеччини, Італії, Чехії.

"У Білорусі я давав оголошення в газеті, якщо ціна була прийнятною, а у мене такого інструменту немає, то купував", - говорить творець Музею гармоні Михайло Слизький.

Колись це "сімейство гармошок" було прописано у двокімнатній квартирі. Нещодавно Михайло Слизький перевіз свою колекцію в Білоруський державний університет культури і мистецтв. Тепер саме там знаходиться перший в Білорусі Музей гармоні.

У музеї Михайло Іванович не тільки екскурсовод. При необхідності він допоможе освоїти інструмент, сам зіграє і заспіває. Михайло Іванович не дає своїм експонатам припадати пилом на полицях - час від часу грає на кожному інструменті. Музикант упевнений: це продовжує гармоні життя.

Теми

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.