Спецпроект

У рідному місті Страдіварі відкрили музей скрипок

У північній Італії в рідному місті Антоніо Страдіварі Кремона відкрито музей скрипок. Кремона вже кілька століть відоме не тільки як місто, в якому Страдіварі почав виробництво своїх знаменитих музичних інструментів в кінці 17 століття, але і як місцевість, що зберегла це виробництво до наших днів.

Про це пише k-z.com.ua.

Скрипки виготовлялися в місті і раніше, але саме Страдіварі приніс місту світову славу.

Тепер тут працюватиме музей, експонати якого оцінюються в 13 мільйонів доларів. У ньому представлені близько 70 скрипок і альтів, створених в Кремоні ще в 16-му столітті, але його головною визначною пам'яткою стали шедеври Страдіварі.

Також у музеї є музичний зал на 450 місць, в якому відвідувачі музею зможуть насолодитися вишуканою класичною музикою.

Теми

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.