У ЧИЛІ - 40 РОКІВ З ДНЯ ПЕРЕВОРОТУ ПІНОЧЕТА. Фото

У столиці Чилі Сантьяго відбулася вулична акція з нагоди 40-річчя державного перевороту, організованого у 1973 році генералом Аугусто Піночетом. Активісти вшанували людей, які зникли безвісти за час правління військової хунти.

У акції взяли участь сотні людей, повідомляє La Segunda.

Учасники акції лежали на тротуарах, символізуючи загиблих і зниклих безвісти.

Таким чином вони вшанували чилійців і громадян інших країн Латинської Америки, які були репресовані під час правління Піночета.

Акцію ініціювали чилійські митці

Державний переворот у Чилі (вересень 1973 року) був організований чилійськими військовими, незадоволеними соціалістичним курсом обраного у 1971-му президента Сальвадора Альєнде. Перевороту сприяло Центральне розвідувальне управління США.

Спершу заколотники захопили владу на військових кораблях, які вийшли в море для навчань. Вранці 11 вересня 1973 року вони розпочали атаку на Сантьяго і взяли під контроль телецентр, передавши заяву про створення військової хунти на чолі з командувачем сухопутними силами Чилі Августо Піночетом.

 Фото: lasegunda.com

Радіостанції, які підтримували президента Альєнде і уряд національної єдності, були розбомблені, їхні працівники - убиті.

Кількадесят прихильників президента на чолі з Альєнде забарикадувалися у президентській резиденції - палаці "Ла Монеда". Хунта штурмувала палац за допомогою танків та авіації. Захисники відкинули пропозицію капітулювати.

Обстріл палацу "Монада" заколотниками. Фото: es.wikipedia.org

О 14:20 будівлю президентського палацу було захоплено.

Президент Сальвадор Альєнде застрелився з АК-47.

Окуляри Сальвадора Альєнде, знайдені у президентському палаці у вересні 1973 року

Піночетівська хунта заборонила діяльність лівих партій і організувала переслідування незгодних, із убивствами і концтаборами. Парламент розігнали.

За результатами розслідування спеціальної комісії у 2011 році, внаслідок військового перевороту було убито і зникло безвісти 3065 чоловік. Встановлено 4018 достовірних випадків тортур і незаконних (без рішення суду) арештів.

"Об'єднаний народ ніколи не буде переможеним" - пісня президентської кампанії Альєнде, написана чилійцем Серхіо Ортегою. Після заколоту стала гімном опору диктатурі

Всі безсудні вбивства, скоєні в ході перевороту, потрапили під оголошену Піночетом у 1978 році амністію. Чилійські суди досі не розглядають позови від родичів жертв.

З 1974 до 1990 рр. Піночет був президентом Чилі. У 1998 році колишнього диктатора було заарештовано за звинуваченням у вбивстві дисидентів. У 2006-му він помер.

Слоган "Об'єднаний народ..." став у 2004 році девізом Помаранчевої революції

Чилійське суспільство досі залишається розколотим у своєму ставленні до перевороту Піночета - одні вважають його рятівником вітчизни і творцем чилійського економічного дива, інші називають жорстоким убивцею.

У 2012 році Нацрада з питань освіти Чилі внесла зміни у чилійські шкільні підручники. Правління Піночета відтепер визначається не як "диктаторський режим", а як "військовий режим"

Дивіться також:

Розділена країна. Текст УП з нагоди смерті Піночета

Російський генерал Краснов - кат Піночета

Інші матеріали на тему "Латинська Америка"

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.