У ЧИЛІ - 40 РОКІВ З ДНЯ ПЕРЕВОРОТУ ПІНОЧЕТА. Фото

У столиці Чилі Сантьяго відбулася вулична акція з нагоди 40-річчя державного перевороту, організованого у 1973 році генералом Аугусто Піночетом. Активісти вшанували людей, які зникли безвісти за час правління військової хунти.

У акції взяли участь сотні людей, повідомляє La Segunda.

Учасники акції лежали на тротуарах, символізуючи загиблих і зниклих безвісти.

Таким чином вони вшанували чилійців і громадян інших країн Латинської Америки, які були репресовані під час правління Піночета.

Акцію ініціювали чилійські митці

Державний переворот у Чилі (вересень 1973 року) був організований чилійськими військовими, незадоволеними соціалістичним курсом обраного у 1971-му президента Сальвадора Альєнде. Перевороту сприяло Центральне розвідувальне управління США.

Спершу заколотники захопили владу на військових кораблях, які вийшли в море для навчань. Вранці 11 вересня 1973 року вони розпочали атаку на Сантьяго і взяли під контроль телецентр, передавши заяву про створення військової хунти на чолі з командувачем сухопутними силами Чилі Августо Піночетом.

 Фото: lasegunda.com

Радіостанції, які підтримували президента Альєнде і уряд національної єдності, були розбомблені, їхні працівники - убиті.

Кількадесят прихильників президента на чолі з Альєнде забарикадувалися у президентській резиденції - палаці "Ла Монеда". Хунта штурмувала палац за допомогою танків та авіації. Захисники відкинули пропозицію капітулювати.

Обстріл палацу "Монада" заколотниками. Фото: es.wikipedia.org

О 14:20 будівлю президентського палацу було захоплено.

Президент Сальвадор Альєнде застрелився з АК-47.

Окуляри Сальвадора Альєнде, знайдені у президентському палаці у вересні 1973 року

Піночетівська хунта заборонила діяльність лівих партій і організувала переслідування незгодних, із убивствами і концтаборами. Парламент розігнали.

За результатами розслідування спеціальної комісії у 2011 році, внаслідок військового перевороту було убито і зникло безвісти 3065 чоловік. Встановлено 4018 достовірних випадків тортур і незаконних (без рішення суду) арештів.

"Об'єднаний народ ніколи не буде переможеним" - пісня президентської кампанії Альєнде, написана чилійцем Серхіо Ортегою. Після заколоту стала гімном опору диктатурі

Всі безсудні вбивства, скоєні в ході перевороту, потрапили під оголошену Піночетом у 1978 році амністію. Чилійські суди досі не розглядають позови від родичів жертв.

З 1974 до 1990 рр. Піночет був президентом Чилі. У 1998 році колишнього диктатора було заарештовано за звинуваченням у вбивстві дисидентів. У 2006-му він помер.

Слоган "Об'єднаний народ..." став у 2004 році девізом Помаранчевої революції

Чилійське суспільство досі залишається розколотим у своєму ставленні до перевороту Піночета - одні вважають його рятівником вітчизни і творцем чилійського економічного дива, інші називають жорстоким убивцею.

У 2012 році Нацрада з питань освіти Чилі внесла зміни у чилійські шкільні підручники. Правління Піночета відтепер визначається не як "диктаторський режим", а як "військовий режим"

Дивіться також:

Розділена країна. Текст УП з нагоди смерті Піночета

Російський генерал Краснов - кат Піночета

Інші матеріали на тему "Латинська Америка"

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.