Вас запрошують обговорити Концепцію про доступ до архівів КГБ

Центр досліджень визвольного руху запрошує істориків, дослідників, архівістів та всіх охочих долучитися до обговорення Концепції забезпечення відкритого доступу до документів з архівів комуністичних спецслужб.

Запропонована Концепція – фактично перший системний документ щодо доступу до документів радянських спецслужб, повідомляє прес-служба ЦДВР.

Документ містить аналіз поточної ситуації; огляд проблем та їх причин; порівняльний аналіз законодавства та практик його застосування в країнах Східної Європи, а також, що особливо важливо, – бачення та рекомендації щодо тих кроків, які слід вжити задля забезпечення вільного доступу до документів.

Головними висновками та рекомендаціями, які пропонує Концепція, є розробка спеціального закону, який врегульовував би питання доступу до документів радянських спецслужб та створення єдиної спеціалізованої установи – Центрального державного архіву – для зберігання таких документів та забезпечення доступу до них.

"Фактично всі країни Східної Європи мають спеціальне законодавство, яке регламентує порядок доступу та опрацювання документів радянських спецслужб. Це дало змогу їм змогу відмовитися від тоталітаризму та наблизитися до демократичних цінностей життя", — зазначив експерт ЦДВР із доступу до архівів Ігор Кулик.

Наразі триває робота над удосконаленням проекту.

Усі охочі мають можливість ознайомитися з проектом Концепції на сайті ЦДВР і надіслати свої пропозиції на електронну пошту – dostup@cdvr.org.ua.

Восени у Києві відбудеться офіційна презентація Концепції із залученням широкого кола учасників: парламентарів, істориків, архівістів та дослідників.

Концепцію підготовлено в рамках проекту "Знати як: розробка Концепції забезпечення відкритого доступу до архівів карально-репресивних органів СРСР" за підтримки Міжнародного фонду "Відродження".

Дивіться також інші матеріали за темою "Архіви"

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.