Українці відновлюватимуть українські кладовища у Польщі

З 7 по 20 серпня пройде літній табір "Вирій", під час якого молодь мандруватиме Закерзонням (Польща) і відновить могили українців у селах Князі (історична назва Любича Князі) та Подемщина (Любачівський повіт Підкарпатського воєводства).

Про це ZIKу повідомив співорганізатор VI Міжнародного науково-пошукового та освітнього табору-експедиції "Вирій-2013" Тарас Радь.

За його словами, історія літнього табору "Вирій" бере свій початок з 2008 р. Молодь відновлює могили у населених пунктах сучасної Польщі, звідки у 1944-51 рр було депортовано українців.

Про закинуті українські могили організатори дізнаються завчасно до поїздки від самих переселенців.

"Наші цвинтарі занепадають через те, що їх нікому доглядати – всіх депортували. Реставрація цих могил – це реставрація нашої пам’яті про ті трагічні сторінки історії", – зазначив Радь.

Значна частина хрестів з українських могил лежить на землі. Одні підкорились часу, інші – стали наслідком вандалізму польського комуністичного режиму та підпілля.

Учасники експедицій піднімають ці хрести і повертають їх у первісне положення. Ті ж, які не вдалось реставрувати – консервують у землі.

Тарас Радь розповів, як минулого року на Подемщині учасники літнього табору піднімали із землі зруйнований хрест на могилі місцевого греко-католицького пароха. Хрест був перерубаний у кількох місцях. Це були вочевидь сліди вандалізму.

При підборі учасників експедиції організатори стараються кожного разу набирати все нових учасників, щоб якомога більше людей дізналось про Закерзоння.

Складаючи маршрут поїздки, організатори намагаються врахувати побажання всіх учасників, щоб кожен зміг заїхати на свою прабатьківську землю – Холмщину, Підляшшя, Надсяння, Лемківщину та Західну Бойківщину.

Участь у таборі беруть не тільки нащадки переселенців і депортованих, зазначає видання.

Дивіться також інші матеріали за темою "Закерзоння"

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.