Спецпроект

Музей Енді Воргола святкує його ювілей

6 серпня "королю поп-арту" Енді Ворголу могло б виповнитися 85 років.

Музей у місті Піттсбург (штат Пенсільванія), присвячений його творчості, вирішив відзначити цю дату незвичайним чином: з могили художника була запущена пряма веб-трансляція, повідомляють podrobnosti.ua.

Як розповів директор музею Ерік Шайнер, проект отримав назву "Фікція". Це пояснюється тим, що якось Воргол заявив: "Я б хотів, щоб моя могильна плита була порожньою - ні епітафії, ні імені. Хіба що, може бути, слово "фікція".

Зайшовши на сайт музею, можна поспостерігати, як вітер колише дві повітряні кульки на могилі Воргола, що знаходиться на околиці Піттсбурга. Іноді в кадрі з'являються люди: вони підходять до надгробка, фотографуються і йдуть.

Хтось із шанувальників приніс кілька банок консервованого супу "Кемпбелл", які так любив зображати художник. Бажаючі можуть також замовити квіти і подивитися в прямому ефірі, як їх покладуть на могилу. Трансляція розпочалася рівно опівночі за місцевим часом і триватиме 24 години.

За словами Шайнер, Ворголу, найімовірніше, доставило б задоволення знати, що він залишається в центрі уваги навіть за 25 років після смерті. Творці проекту організували також пряму трансляцію з церкви в Піттсбурзі, де художник був хрещений.

Енді Воргол - культова фігура в історії руху поп-арт. У 1962 році він створює свої популярні картини "Зелені пляшки "Кока-коли" і "Банки супу "Кемпбелл", після чого починає активно співпрацювати як фотограф і художник із зірками. Майстер епатажу, він залишається одним з найбільш продаваних художників сучасності.

Воргол народився в Піттсбурзі в родині емігрантів зі Словаччини, карпатських русинів за походженням. Закінчивши інститут у рідному місті, перебрався до Нью-Йорка. Ілюструючи журнали і займаючись рекламою, він оспівував гамбургери, долари і банки томатного супу, чим неймовірно прославився. Про його роботи заговорили як про сенсацію.

Сам же Воргол вважав, що немає мистецтва "високого" і "низького". Він пояснював, чому так часто зображував пляшку "Кока-коли": "Цей напій п'ють всі - і президент країни, і Ліз Тейлор, і жебрак, який знає, що його кока-кола не гірше, ніж у президента". Воргол помер у Нью-Йорку в 1987 році в результаті несподіваних ускладнень після операції. Йому було всього 58 років.

У Музеї Воргола в Піттсбурзі на семи поверхах зібрані 12 тисяч його робіт, а також унікальні архіви - тисячі фотографій, аудіоплівки, повна підшивка журналу "Інтерв'ю", який митець видавав, особисте листування, предмети гардероба, в тому числі більше трьох десятків знаменитих сріблястих перук , які були "фірмовим знаком" екстравагантного художника.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.