Суд дозволив Азарову-молодшому забудувати стадіон "матчу смерті"

Вищий адміністративний суд України (ВАСУ) задовольнив касаційну скаргу ТОВ "Голден Хаус", скасував рішення нижчих інстанцій і підтвердив право власності компанії на ділянку зі спортивним комплексом "Старт" у Києві.

Про це повідомляють "Коментарі".

У 2010 році Київрада передала ТОВ "Голден Хаус" земельну ділянку для "комплексної реконструкції спортивного комплексу стадіону "Старт", будівництва, експлуатації та обслуговування спортивно-оздоровчого комплексу та багатофункціонального житлово-офісного комплексу з приміщеннями торгово-розважального призначення та паркінгом".

А незабаром на сайті компанії "Група Розвиток" з'явився проект забудови території ділянки.

 Від старого стадіону залишиться тільки колонада при вході, натомість обіцяють збудувати менший стадіончик

Кінцевим власником компанії-забудовника "Група "Розвиток" є син глави уряду Олексій Азаров, зазначає видання.

На хвилі громадського обурення навіть прем'єр-міністр Микола Азаров змушений був заявити, що, на його переконання, історичний стадіон "Старт" у Києві має бути реконструйований і отримати друге життя.

 Пам'ятний знак загиблим футболістам на території стадіону "Старт"

У підсумку прокуратура Києва оскаржила рішення Київради. Окружний адмінсуд Києва визнав передачу спорткомплексу під забудову незаконною, а згодом його рішення підтвердив і Київський апеляційний суд.

Але у липні 2013 року стало відомо, що постановою Вищого адміністративного суду України (ВАСУ) від 28.03.2013 задоволено касаційну скаргу ТОВ "Голден Хаус", рішення нижчих інстанцій скасовані і право власності компанії на ділянку підтверджено.

 Що характерно, текст постанови суду в Єдиному реєстрі судових рішень відсутній.

"У практиці вкрай рідко зустрічаються випадки, коли при двох негативних рішеннях судів нижчої інстанції суд касаційної інстанції їх скасовує і приймає нове рішення про задоволення позовних вимог", - зазначив адвокат Ростислав Кравець.

"Півроку тому приїжджали представники цієї компанії. Сказали, що до 2015 року ніхто нічого робити не буде, а потім в один прекрасний момент заженуть техніку, поставлять огорожу - і все, - розповів про деталі тренер дитячої команди "Старт" Ігор Богатирчук. - Тому що вже розроблений проект - шість свічок у шаховому порядку. Кажуть, що залишиться поле, але це буде майданчик всього двадцять на сорок метрів, а все інше піде під забудову".

За його словами, представники компанії з дитячих роздягалень легендарного стадіону зробили лазні, куди приїздять паритися раз на тиждень.

 Колаж із фото 2012 (ліворуч) і 1941 років. Нинішня вулиця маршала Рибалка, ліворуч - колонада при вході на стадіон "Старт". Більше фото - в розділі "Артефакти"

Згідно з радянською легендою, "матч смерті" був так названий через те, що ряд футболістів, які до війни грали в основному складі київського "Динамо", були показово розстріляні за відмову програти зустріч. Місце проведення легендарного матчу - стадіон "Старт".

Насправді матчів між місцевими командами та збірними німецьких та угорських окупантів було кільканадцять. Футболісти "Динамо" Микола Трусевич, Олексій Клименко та Микола Коротких пізніше були розстріляні гітлерівцями в Сирецькому концтаборі. Невідомо, наскільки це було пов'язано з футболом.

Дивіться також:

Американці теж зняли фільм про "Матч смерті". ВІДЕО

Продюсери фільму "Матч смерті" скаржаться на націоналістів. ТРЕЙЛЕР

Українська ідентичність у радянському футболі. Лекція німецького історика

"Были и небыли нашего футбола". Від Політехніки до "матчу смерті"

Інші матеріали за темою "Забудова"

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.