Спецпроект

Дарвінівський музей розповість про місце пуделя у світовій культурі

Виставка "Кумедний пудель. І при тому - вогонь ...", яка розповідає про місце цих собак у світовій культурі, пройде в московському Дарвінівському музеї з 31 серпня до 20 жовтня.

Про це пише ria.ru.

Організатори виставки впевнені, що пуделі помітно "наслідили" у світовій історії. Недарма назвою виставки стала цитата з першої частини "Фауста" Гете у перекладі Бориса Пастернака.

На виставці зібрана повна інформація про предків і родичів сучасного пуделя. Втім, досконально з'ясувати походження цієї породистої особи так і не вдалося. "Пуделем" собаку прозвали в Німеччині: назва походить від німецького слова pudel або pudelin ("стрибати у воду"). У Франції його іменують "Каніш" (від caniche - chien canard - "качина собака"), у іспанців ж пудель - "водяний собака". Це дозволяє дослідникам цієї породи робити висновок про те, що в минулому пуделів залучали до полювання на водоплавну птицю.

Ці собаки відігравали не останню роль в житті багатьох видатних людей - від римського імператора Тіта Флавія Веспасіана до російського імператора Миколи I і видатного англійського політика Уїнстона Черчілля. Пуделям присвячені рядки великих німецьких поетів Гейне і Гете. Людвіг ван Бетховен написав в пам'ять про свого померлого улюбленця "Елегію", а філософ Артур Шопенгауер тримав пуделів зі студентських років, назвавши одного з них "Атман" (світова душа).

Серед експонатів виставки - художні твори, що відобразили цих рухливих, веселих і чарівних собак - порцелянові фігурки, скульптура, графіка, живопис, а також книги із зібрання дарвінівського музею та приватних колекцій.

Крім документальних і художніх відео-та фотоматеріалів на експозиції можна буде побачити і живих собак - 12 вересня на вечорі "Для всіх, хто любить собак" будуть представлені вихованці пудель-клубів всіх мастей.

Теми

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.