Спецпроект

Дарвінівський музей розповість про місце пуделя у світовій культурі

Виставка "Кумедний пудель. І при тому - вогонь ...", яка розповідає про місце цих собак у світовій культурі, пройде в московському Дарвінівському музеї з 31 серпня до 20 жовтня.

Про це пише ria.ru.

Організатори виставки впевнені, що пуделі помітно "наслідили" у світовій історії. Недарма назвою виставки стала цитата з першої частини "Фауста" Гете у перекладі Бориса Пастернака.

На виставці зібрана повна інформація про предків і родичів сучасного пуделя. Втім, досконально з'ясувати походження цієї породистої особи так і не вдалося. "Пуделем" собаку прозвали в Німеччині: назва походить від німецького слова pudel або pudelin ("стрибати у воду"). У Франції його іменують "Каніш" (від caniche - chien canard - "качина собака"), у іспанців ж пудель - "водяний собака". Це дозволяє дослідникам цієї породи робити висновок про те, що в минулому пуделів залучали до полювання на водоплавну птицю.

Ці собаки відігравали не останню роль в житті багатьох видатних людей - від римського імператора Тіта Флавія Веспасіана до російського імператора Миколи I і видатного англійського політика Уїнстона Черчілля. Пуделям присвячені рядки великих німецьких поетів Гейне і Гете. Людвіг ван Бетховен написав в пам'ять про свого померлого улюбленця "Елегію", а філософ Артур Шопенгауер тримав пуделів зі студентських років, назвавши одного з них "Атман" (світова душа).

Серед експонатів виставки - художні твори, що відобразили цих рухливих, веселих і чарівних собак - порцелянові фігурки, скульптура, графіка, живопис, а також книги із зібрання дарвінівського музею та приватних колекцій.

Крім документальних і художніх відео-та фотоматеріалів на експозиції можна буде побачити і живих собак - 12 вересня на вечорі "Для всіх, хто любить собак" будуть представлені вихованці пудель-клубів всіх мастей.

Теми

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.