Спецпроект

Музей Булгакова - у 20-ці кращих літературних музеїв світу

Літературно-меморіальний музей Михайла Булгакова - відділ Музею історії міста Києва - визнано одним з двадцяти кращих літературних музеїв світу. Таке рішення ухвалили експерти першого Форуму літературних музеїв, який відбувся в Москві.

Про це пише ukrinform.ua.

"Критерієм для відбору були не тільки експозиції, враховувалася і різнобічна діяльність установи. Наш музей, окрім головної експозиції, має велику кількість проектів: журфікси, дитячі, великодні та іменинні свята, чаювання на веранді та інші. Всі вони об'єднані тим, що ми називаємо місією нашого музею - відроджувати традиції, пов'язані з життям дому та сім'ї Булгакових", - зазначила директор літературно-меморіального музею М. Булгакова Людмила Губіанурі.

Загалом у список найцікавіших літературних музеїв увійшли: Місто Шиллера Марбах-на-Неккарі, Фонд "Родина Шекспіра", Класичний Веймар, Будинок дитинства і Музей Марка Твена, Музей Анни Ахматової в Фонтанному будинку, Музей Володимира Маяковського, Музей Льва Толстого "Ясна Поляна ", Музей "Будинок, де народився Роберт Бернс", Центр Джеймса Джойса,"Будинок Турбіних", Київський літературно-меморіальний музей Михайла Булгакова, Музей та творчий центр Роальда Даля,"Будинок Будденброки", Музей Генріха і Томаса Манна, Музей Безвинності (Стамбул), Музей дитячої літератури "Юнібакен" (Стокгольм), Музей Нібелунгів (Німеччина), Музей Жюля Верна, Літературно-меморіальний музей-заповідник Антона Чехова "Меліхово", Державний літературний музей (Москва), Державний музей Олександра Пушкіна, Фонд Мартіна Бодмера (Швейцарія).

Теми

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.