Спецпроект

В Ризі безкоштовно катають на музейній дрезині

На честь 94-річчя латвійської залізниці в понеділок, 5 серпня, Музей історії Латвійської залізниці (Latvijas Dzelzceļa vēstures muzejs) відкрито для відвідування абсолютно безкоштовно, при цьому відвідувачам запропоновано особливу програму.

Про це пише reitingi.lv.

Відвідувачі музею зможуть:

- Проїхати на рейковому велосипеді по віртуально "оновленій" залізничній лінії Рига-Ерглі;

- Прокотитися на ручний дрезині;

- Побувати на індивідуальних екскурсіях, які розпочнуться о 11:00, 13:00 і 15:00 з можливістю оглянути історичні вагони (у тому числі вироблений в 1925 році на заводі Fenikss в Ризі пасажирський вагон третього класу) зсередини, чого не можна зробити в інші дні.

Відвідувачі також зможуть піднятися "на борт" парового локомотива L312; електропоїзда Er2 і побувати у вагоні для перевезення ув'язнених.

Музей знаходиться в Ризі, на бульварі Узварас, 2 А. Час роботи музею: з 10 ранку до 17 вечора.

Теми

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.