Спецпроект

В Ризі безкоштовно катають на музейній дрезині

На честь 94-річчя латвійської залізниці в понеділок, 5 серпня, Музей історії Латвійської залізниці (Latvijas Dzelzceļa vēstures muzejs) відкрито для відвідування абсолютно безкоштовно, при цьому відвідувачам запропоновано особливу програму.

Про це пише reitingi.lv.

Відвідувачі музею зможуть:

- Проїхати на рейковому велосипеді по віртуально "оновленій" залізничній лінії Рига-Ерглі;

- Прокотитися на ручний дрезині;

- Побувати на індивідуальних екскурсіях, які розпочнуться о 11:00, 13:00 і 15:00 з можливістю оглянути історичні вагони (у тому числі вироблений в 1925 році на заводі Fenikss в Ризі пасажирський вагон третього класу) зсередини, чого не можна зробити в інші дні.

Відвідувачі також зможуть піднятися "на борт" парового локомотива L312; електропоїзда Er2 і побувати у вагоні для перевезення ув'язнених.

Музей знаходиться в Ризі, на бульварі Узварас, 2 А. Час роботи музею: з 10 ранку до 17 вечора.

Теми

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.