На Житомирщині зносять пам'ятник Леніну

Апеляційний суд Житомирської області залишив без змін рішення Новоград-Волинської міської ради щодо демонтажу пам'ятника лідеру партії більшовиків (відламу Російської соціал-демократичної робітничої партії в Російській імперії) і засновнику СРСР Володимиру Леніну.

Про це повідомляє 0412.ua.

За демонтаж більшість депутатів міськради проголосували ще в лютому 2013 року. Активісти КПУ намагалися опротестувати це рішення в судах, однак суд першої інстанції і апеляцію програли. Зараз готують позов до Верховного Суду.

Представники партії "ВО "Свобода" у міськраді зголосилися оплатити 10 тисяч грн на перенесення постаменту з центральної площі у парк Слави. Однак комуністи переконані, що там тритонна бронзова скульптура їхнього вождя довго не простоїть.

Щодо долі Леніна немає одностайної думки і у пересічних жителів Новоград-Волинська, повідомляє ТСН. Одні кажуть, що пам'ятник зображує ідола, а тому його треба знести, а інші кажуть, що вони є вихованцями доби Радянського Союзу, тому його треба захистити.

Як відомо, у червні 2013 року депутати Сумської міськради вирішили демонтувати в місті два пам'ятники Леніну.

У лютому 2012-го комісія Київради з питань культури та туризму відмовилась прийняти пам’ятник Леніну на бульварі Шевченка до комунальної власності міста Києва.

У квітні 2012 року КПУ встановила пам'ятник Леніну в центрі Красноармійська Донецької області.

У червні 2011 року комуністи відновили розбитий невідомими пам'ятник Леніну в смт Шишаки Полтавської області.

В серпні було демонтовано пам'ятник Леніну на центральній площі Борисполя (Київська область).

Дивіться також:

У Бухаресті відреставрували Леніна у вигляді багатоголової гідри. ФОТО

Мер Риму хоче перейменувати вулицю Леніна на Мучеників комунізму

У Донецьку під час реставрації спотворили Леніна. ФОТО

В Україні відновлено 80 пам'ятників Леніну - нардеп-комуніст

За розбитого у Києві Леніна дали 2-3 роки умовно

"Радянських" назв вулиць у 20 разів більше, ніж "незалежних". СТАТИСТИКА

Всі матеріали за темою "Ленін"

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.