Спецпроект

У Петербурзі відкриють музей велосипеду

У Санкт-Петербурзі, на Петроградській стороні може відкритися музей велосипедного спорту. Точна дата відкриття і форма власності поки не відомі, але вже є приміщення площею 300 квадратних метрів.

Про це пише baltinfo.ru.

Відомо, що головною темою майбутньої експозиції буде вибухове зростання популярності велосипедного спорту в 19 столітті. "У 1887 році в Росії було зареєстровано 50 велосипедистів, а в 1897 тільки в Петербурзі їх було 10 тисяч. Саме з велосипеда почався бурхливий розвиток спорту в Росії", - заявляє Лукосяк. Вже відомо, що в музеї буде представлений велосипед знаменитого велогонщика 90-х років 19 століття Георгія Сандерса.

Виконуючий обов'язки голови Комітету з фізичної культури і спорту Санкт-Петербурга Микола Растворцев також повідомив, що, крім того, в місті будуть відкриті музей історії ФК "Зеніт" і музей історії спорту в Петербурзі.

Лукосяк також продемонстрував журналістам репліку велосипеда "павука" або "пенні-фартінга", побудованого за старовинними кресленнями англійських майстрів. Велосипед ручної роботи створювався під керівництвом інженерного бюро Дюперрона.

Теми

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.