Спецпроект

"Музей Влади" в Петербурзі знову відкриється для відвідувачів 5 вересня

"Музей Влади" в Петербурзі, закритий співробітниками російської поліції, знову відкриється для відвідувачів 5 вересня. За словами куратора музею, Олександра Донського, у цей день відвідувачам буде доступна експозиція Костянтина Алтуніна "Правителі". Увечері того ж дня картини будуть відправлені автору в Париж, і на їх місці з'явиться нова виставка.

Про це пише ria.ru.

Увечері в понеділок поліцейські провели в музеї перевірку. Приводом стала інформація про те, що в ньому виставлені картини, які можуть порушувати чинне законодавство. За підсумками перевірки з експозиції вилучено чотири твори мистецтва. Вони віддані на дослідження на предмет відповідності зображень чинному законодавству. Приміщення музею було закрите і опечатане через те, що співробітникам поліції не вдалося отримати документи на приміщення та майно.

"Я прийняв рішення його відкрити, готовий нести відповідальність. Нам так нічого не пред'явили", - сказав Донський.

Теми

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.