У Луцьку знайшли срібний єврейський скарб. ФОТО

У підвалі будинку в історичній частині Луцька археологи знайшли срібний скарб - столові прибори, сільнички та бокали.

Про це повідомляє ICTV.

"Скарб відноситься до кінця XIX - початку XX століття. Це срібні речі з високими пробами срібла, з різьбою і вкриті позолотою", - розповідає завідувач відділу давньої історії Волинського краєзнавчого музею Михайло Вашета.

Схованка лежала в землі, обмотана ганчіркою та газетами. Цінності, на думку археологів, намагалися вберегти під час німецької окупації у часи Другої Світової війни. Імовірно, належали речі багатій єврейській родині. На місці, де нині тривають розкопки, у 1940-х роках було єврейське гетто.

Вціліла частина скарбу. Фото: Волинь-Post

"Будуть зніматися ці залишки газет, залишки органіки. Можливо, вдасться визначити точну дату цього сховку", - каже науковий співробітник ДП "Волинські старожитності" Микола Вашета.

Саму будівлю, яку нині розкопують, археологи датують XV століттям. З речей тих часів переважно знаходять глиняні горщики та посуд. На думку фахівців, стародавня споруда мала 3 поверхи – внизу розміщувалися склади, а нагорі жили люди.

Срібні столові прибори - не останній скарб, який тут сподіваються розкопати луцькі археологи. Адже тепер візьмуться за другий ярус будинку, де теж можуть натрапити на цінності. А гроші на реставрацію знайденого срібного посуду вже пообіцяла виділити єврейська громада.

Дивіться також інші матеріали за темою "Скарби"

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.