АНОНС: телевізійна ІП - про Незалежність і українську "Марсельєзу"

27 серпня випуск "Історичної правди з Вахтангом Кіпіані" буде присвячено 22-ій річниці Незалежності України. Один із фактично батьків тексту Акта про Незалежність України - Левко Лук'яненко - розповість про маловідомі обставини подій у Києві у серпні 1991 року.

Зокрема, Левко Григорович покаже унікальний артефакт - звичайнісінький тогочасний учнівський зошит, в якому він 24 серпня 91-го простою кульковою ручкою написав текст Акта про Незалежність.

Також Лук'яненко розповість для ІП:

- Чому він - уродженець переважно зрусифікованої Чернігівщини - як випускник Московського державного університету, потрапивши в середині 50-х на роботу в Галичину, відчув необхідність продовжувати (після вояків УПА) боротьбу за самостійність України.

- Про десятки підпільних пронезалежницьких груп, які у 50-х - 70-х роках декларували бажання відновити державність України.

- Хто саме спонукав депутата ВР УРСР Лук'яненка дуже оперативно підготувати вікопомний законопроект - текст Акта про Незалежність.

У другій частині програми політв'язень радянських таборів поет Ігор Калинець розповість про власний досвід політичної боротьби у 1960-80-х роках (навіть у радянських концтаборах) і згадає про події у Львові на зламі 1980-90-х, які передували проголошенню незалежності України.

Крім того, "Історична правда" покаже унікальне відео - виконання українською мовою французької "Марсельєзи". Цей запис зроблено 1919 року у Сполучених Штатах.

Також програма розповість про непересічного колекціонера, який заради хобі - колекціонування ретроавтівок - переселився з великого міста у глухий хутір.

"Історична правда з Вахтангом Кіпіані" - щовівторка о 22:00 на телеканалі ZIK.

Теми

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.