Спецпроект

Музей Ван Гога буде продавати 3D-репродукції

Амстердамський музей Ван Гога буде продавати репродукції найвідоміших полотен художника в 3D. Копії, випущені у співпраці з компанією Fujifilm, отримали назву Relievos (рельєфи).

Про це пише The Guardian.

Кожен екземпляр обійдеться покупцям в 22 тис. фунтів.

У число полотен, які продаватимуться в 3D, увійшли такі картини Ван Гога, як "Квітучі гілки мигдалю" (1890), "Соняшники" (1889), "Урожай" (1888), "Пшеничне поле під грозовими хмарами" (1890) і "Бульвар Кліші" (1887).

Технологію, за якою здійснюються 3D-репродукції, розробляли в компанії Fujifilm понад 7 років. Репліки робляться за допомогою 3D-сканування оригінального полотна і друкуються у високій розподільній здатності. Копія робиться так докладно, що репродукція повторює навіть зворотний бік оригіналу. Крім того, кожна картина вставлена ​​в таку ж раму, як в оригіналу. За даною технологією можна провести в день не більше трьох реплік, тому кожна картина була повторена всього в 260 примірниках під керівництвом експертів і кураторів музею.

"Це дійсно репродукції нового покоління, тому що вони виходять у третій вимір. Для любителя різниця між копією та оригіналом зовсім неочевидна. Звичайно, якщо ви знавець і придивіться ближче, ви помітите відмінності", - заявив директор музею Ван Гога Аксель Рюгер.

Презентація 3D-репродукцій відбулася в липні в торговому центрі в Гонконзі. Кілька копій були продані на місці. Всі доходи від продажу реплік підуть на ремонт музею, а також на збереження колекції з 200 картин, малюнків та листів художника.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.