Виходить друком "Мальована історія України". ФОТО

Письменники Брати Капранови видають книжку під назвою "Мальована історія Незалежності України".

За словами упорядників, книжка на 80 сторінок є "логічним і зрозумілим викладом історичних подій, які зв’язують єдиною ниткою розвиток державності, починаючи від трипільських та кіммерійських племен аж до 1991-го року".

"За два роки роботи з історичними матеріалами раптом зрозуміли: з часів Русі не було жодного року, коли б в Україні не існувало тої чи іншої форми державності, а то й двох-трьох одночасно, - стверджують Капранови. - І не було жодного десятиліття, коли б тут не точилася уперта і кривава боротьба із загарбниками".

Обкладинка

"Незалежна Україна не може будуватися на ідеології, яка є ворожою щодо частини народу, - зазначають автори. - А отже спільна історія українців, кримських татар, гагаузів, караїмів, греків, євреїв – усіх народів, що творять сьогодні українську державу – необхідність номер один".

Перша сторінка розвороту про розвиток народницього руху, скасування кріпацтва та інші радощі другої половини XIX сторіччя

За словами упорядників, вони оперують виключно фактами, які визнає сучасна наука.

Друга сторінка розвороту

Історичний виклад супроводжується мальованими сюжетами, які оживляють його перед читачем, портретами головних дієвих осіб епохи, та мапою українських земель, так що можна легко порівняти території Русі, Гетьманщини, УНР та сучасної України і зробити висновки.

 Розворот повністю

Комікси малювали художники з Миколаєва, Дніпропетровська, Чернігова, Вінниці та Львова, а портрети створював лідер рівненського гурту OT VINTA, музикант і художник Юрко Журавель.

Зараз книжка знаходиться у друкарні. Офіційний старт продажів призначено на 5 вересня.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.