У Львові відкрили пам'ятник убитому мажорами композитору. ФОТО

У музеї-заповіднику "Личаківський цвинтар" відбулося відкриття та освячення пам’ятника на могилі композитора Ігоря Білозіра.

Про це повідомляє прес-служба Львівської ОДА.

Захід відбувся за підтримки ЛОДА і її голови, наголошують у прес-службі.

 Пам'ятник являє собою янгола з білого мармуру. Фото: radiosvoboda.org

У приміщенні Національного академічного українського драматичного театру імені Марії Заньковецької відбувся концерт "Слід на землі", присвячений пам’яті Ігора Білозіра.

 Фото: loda.gov.ua

Прихильники творчості композитора можуть відвідати фотовиставку, присвячену І.Білозіру у фотогалереї Василя Пилип’юка (м. Львів, вул. Стецька, 3а).

Ігор Білозір - композитор і виконавець, народний артист України, з 1979 року - керівник фольк-рок гурту Львівської обласної філармонії "Ватра".

 

Загинув унаслідок після численних травм, завданих йому двома чоловіками у центрі Львова після сварки, яка виникла через те, що Білозір з друзями співав українською у кав'ярні "Цісарська кава".

Кліп ВІА "Ватра" на пісню "Пшеничне перевесло". 1982 рік

Винуватці смерті композитора - син першого заступника начальника управління міліції Львова Дмитро Воронов і його товариш Юрій Калінін - були засуджені на 10 і 8 років в'язниці. Зараз вони вже на волі.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.