Спецпроект

На місці "Черкізона" відкриють музей

Т.в.о. мера Москви Сергій Собянін запропонував організувати на майданчику колишнього Черкізівського ринку музейні сховища з виставковим залом, а також великий хокейний центр ЦСКА.

Про це пише dni.ru.

При цьому Собянін пояснив, що земля, на якій розташовувався ринок, належить федеральному центру, і попросив главу держави дати відповідне доручення, щоб розв'язати це питання з профільними відомствами.

"Це хороша пропозиція, це дійсно самий центр міста, для москвичів буде дуже зручно цим користуватися: і спортивними спорудами, і сховищами, які можна зробити і виставковими майданчиками. Давайте опрацюємо, таке доручення я обов'язково сформулюю уряду", - сказав Путін у відповідь.

Черкізівський ринок - найбільша "барахолка" Москви. Вона існувала в столиці з 1990-х років. На ринку працювали більше 100 тисяч людей, більше 60 тисяч з яких - нелегальні мігранти з КНР. 

"Черкізон" закрили у червні 2009 року через порушення санітарних та пожежних норм. На його території виявили небезпечну для здоров'я контрабандну продукцію, в тому числі дитячі товари, а також численні порушення санітарних та пожежних норм. Небезпечний контрафакт було вирішено знищити, а сам ринок - знести. Після цього багато торговців переїхали на інші московські ринки.

Земельна ділянка площею 66,5 гектара, на яких розташовувався ринок, була надана держуніверситету фізкультури, спорту і туризму на праві безстрокового користування. Передбачається, що на цьому місці буде побудовано до одного мільйона квадратних метрів житла та інших значущих соціальних об'єктів.

Теми

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.