Спецпроект

На місці "Черкізона" відкриють музей

Т.в.о. мера Москви Сергій Собянін запропонував організувати на майданчику колишнього Черкізівського ринку музейні сховища з виставковим залом, а також великий хокейний центр ЦСКА.

Про це пише dni.ru.

При цьому Собянін пояснив, що земля, на якій розташовувався ринок, належить федеральному центру, і попросив главу держави дати відповідне доручення, щоб розв'язати це питання з профільними відомствами.

"Це хороша пропозиція, це дійсно самий центр міста, для москвичів буде дуже зручно цим користуватися: і спортивними спорудами, і сховищами, які можна зробити і виставковими майданчиками. Давайте опрацюємо, таке доручення я обов'язково сформулюю уряду", - сказав Путін у відповідь.

Черкізівський ринок - найбільша "барахолка" Москви. Вона існувала в столиці з 1990-х років. На ринку працювали більше 100 тисяч людей, більше 60 тисяч з яких - нелегальні мігранти з КНР. 

"Черкізон" закрили у червні 2009 року через порушення санітарних та пожежних норм. На його території виявили небезпечну для здоров'я контрабандну продукцію, в тому числі дитячі товари, а також численні порушення санітарних та пожежних норм. Небезпечний контрафакт було вирішено знищити, а сам ринок - знести. Після цього багато торговців переїхали на інші московські ринки.

Земельна ділянка площею 66,5 гектара, на яких розташовувався ринок, була надана держуніверситету фізкультури, спорту і туризму на праві безстрокового користування. Передбачається, що на цьому місці буде побудовано до одного мільйона квадратних метрів житла та інших значущих соціальних об'єктів.

Теми

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.