Спецпроект

Янукович вимагає дотримуватися траурних заходів у роковини Голодомору

Президент Віктор Янукович підписав указ "Про заходи у зв'язку з 80-ми роковинами Голодомору 1932-1933 років в Україні".

Про це повідомляє офіційний сайт глави держави.

Указ доручає Кабінету Міністрів створити організаційний комітет з підготовки та проведення заходів у зв'язку з 80-ми роковинами Голодомору 1932-1933 років в Україні, а також розробити та затвердити у місячний строк відповідний план заходів.

Цим планом має бути, зокрема, передбачено проведення 23 листопада 2013 року - у День пам'яті жертв голодоморів - відповідних жалобних заходів за участю представників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, громадськості.

Указ вимагає від уряду підготувати програму досліджень (за участі НАНУ) теми голодоморів першої половини XX століття в Україні (Голодомору 1932-1933 років в Україні, голодоморів 1921-1922 років та 1946-1947 років в Україні).

Також президент наказує уряду прискорити спорудження у Вашингтоні (США) пам'ятника жертвам Голодомору 1932-1933 років.

МЗС доручено провести тематичні заходи за кордоном і сприяти участі іноземних дипломатів у заходах в Україні.

Указ вимагає дотримуватися траурних заходів 23 листопада 2013 року: обмежити проведення розважальних заходів, внести відповідні зміни до програм радіо й телебачення і приспустити державні прапори.

Державним ЗМІ України пропонується широко висвітлювати заходи до 80-х роковин Голодомору.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.