Найвища споруда України святкує 40-річчя. ФОТО

6 серпня 1973 року у Києві запрацювала нова радіотелевізійна передавальна станція.

Про це нагадують Укрінформ.

Суцільнометалева вежа є найвищою вільною (без підтримуючих розтяжок) металевою конструкцією світу і найвищою спорудою України.

Розташована на території Бабиного Яру, біля Лук'янівського кладовища і колишнього Сирецького концтабору для полонених.

Київська телевежа і споруда концерту радіомовлення, радіозв'язку й телебачення (праворуч). Фото: uk.wikipedia.org

Споруджена у 1968-74 рр. за проектом київського інституту "УкрНДІпроектстальконструкція" для забезпечення радіо- і телетрансляцій.

Розроблена спершу для столиці СРСР Москви, у початковому варіанті проекту вежа мала висоту близько 500 метрів, для Києва висоту було зменшено до 385 метрів.

Маса металоконструкцій — 2700 т. Телевежа цілком складається зі сталевих труб різного діаметру.

Телевежа (червона цятка) і споруда концерну (жовта) з висоти пташиного польоту

Вежа з трьома телевізійними передавачами по 50 кВт і телевізійними станціями в Чернігові, Житомирі, Буках, Черкасах забезпечили всю центральну частину України високоякісним телевізійним мовленням.

До 1973-го київською радіотелевежею була вежа на горі Щекавиця висотою 138 років, споруджена в 1950 році.

Стара телевежа на Щекавиці, з видом на лівий берег Дніпра

Також сьогодні виповнюється 40 років Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення. Інфраструктура концерну наразі включає в себе понад 560 антенно-щоглових споруд заввишки від 70 до 380 метрів, більше 12 тисяч км радіорелейних ліній, понад 1380 телевізійних передавачів, 364 радіопередавачі і 2 центри супутникового зв'язку у Київській, Житомирській та Одеській областях.

Інфраструктуру обслуговують майже 3,8 тисяч спеціалістів.

На честь 40-річчя сьогодні о 22:00 Київська телевежа засяє у світлі 130 потужних прожекторів.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.