Найвища споруда України святкує 40-річчя. ФОТО

6 серпня 1973 року у Києві запрацювала нова радіотелевізійна передавальна станція.

Про це нагадують Укрінформ.

Суцільнометалева вежа є найвищою вільною (без підтримуючих розтяжок) металевою конструкцією світу і найвищою спорудою України.

Розташована на території Бабиного Яру, біля Лук'янівського кладовища і колишнього Сирецького концтабору для полонених.

Київська телевежа і споруда концерту радіомовлення, радіозв'язку й телебачення (праворуч). Фото: uk.wikipedia.org

Споруджена у 1968-74 рр. за проектом київського інституту "УкрНДІпроектстальконструкція" для забезпечення радіо- і телетрансляцій.

Розроблена спершу для столиці СРСР Москви, у початковому варіанті проекту вежа мала висоту близько 500 метрів, для Києва висоту було зменшено до 385 метрів.

Маса металоконструкцій — 2700 т. Телевежа цілком складається зі сталевих труб різного діаметру.

Телевежа (червона цятка) і споруда концерну (жовта) з висоти пташиного польоту

Вежа з трьома телевізійними передавачами по 50 кВт і телевізійними станціями в Чернігові, Житомирі, Буках, Черкасах забезпечили всю центральну частину України високоякісним телевізійним мовленням.

До 1973-го київською радіотелевежею була вежа на горі Щекавиця висотою 138 років, споруджена в 1950 році.

Стара телевежа на Щекавиці, з видом на лівий берег Дніпра

Також сьогодні виповнюється 40 років Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення. Інфраструктура концерну наразі включає в себе понад 560 антенно-щоглових споруд заввишки від 70 до 380 метрів, більше 12 тисяч км радіорелейних ліній, понад 1380 телевізійних передавачів, 364 радіопередавачі і 2 центри супутникового зв'язку у Київській, Житомирській та Одеській областях.

Інфраструктуру обслуговують майже 3,8 тисяч спеціалістів.

На честь 40-річчя сьогодні о 22:00 Київська телевежа засяє у світлі 130 потужних прожекторів.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.