Спецпроект

Музей викупив переписку Вів'єн Лі і Лоуренса Олів'є

Лондонський Музей Вікторії і Альберта викупив архів британської актриси Вів'єн Лі у її онуків. У число придбаних музеєм документів увійшли щоденники, фотографії, театральні та кіносценарії з позначками актриси, її численні нагороди, а також листи її чоловіка, актора Лоуренса Олів'є.

Про це пише lenta.ru.

В архів увійшли всі щоденники Вів'єн Лі, які вона вела з 16 років і до самої смерті. Актриса все життя ретельно збирала і систематизувала свою кореспонденцію, тому в розпорядженні музею виявилося також більше 7500 листів, які писали Вів'єн Лі і Лоуренс Олів'є їхні друзі та колеги. У числі адресантів в архіві значаться поет Т.С. Еліот, Мерилін Монро, Уїнстон Черчилль і королева Єлизавета.

Зокрема, в архіві було виявлено лист до Вів'єн Лі від драматурга Теннессі Уїльямса, який він написав актрисі після перегляду фільму "Трамвай "Бажання" за його п'єсою.

"Немає потреби повторювати тут, який щасливий я був побачити цю картину і вас в ній. Ви зіграли Бланш такою, якою я її собі уявляв, і я вдячний вам за те, як прекрасно ви втілили її на екрані", - писав Вільямс.

Крім того, в архів потрапила гостьова книга з дому Лі та Олів'є в Букінгемшир. Свої автографи у ній залишили актори Хамфрі Богарт, Лорен Беколл, Джуді Гарленд, Рекс Харрісон і режисер Орсон Уеллс.

Багато чого з придбаних матеріалів музей виставить на огляд відвідувачів вже цієї осені, напередодні столітнього ювілею акторки. "Ми щасливі, що придбали архів недоторканним як раз на рік сторіччя з дня її народження і що зможемо вперше продемонструвати його публіці. Вів'єн Лі, безсумнівно, одна з найяскравіших зірок британської сцени та кінематографу ", - заявив директор музею Мартін Рот.

Вів'єн Лі (5 листопада 1913 - 7 липня 1967) - британська актриса театру і кіно. Широку популярність вона отримала завдяки ролі Скарлетт О'Хара у фільмі "Віднесені вітром" (1939). Роль у цьому фільмі принесла актрисі її першу премію "Оскар". Другого "Оскара" Лі отримала за роль Бланш Дюбуа в кінофільмі "Трамвай "Бажання", що вийшов в 1951 році.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.