Спецпроект

Ізраїльський мільярдер підтримав британський музей

Ізраїльський корабельний магнат і мільярдер Еяль Офер пожертвував 10 млн фунтів стерлінгів (15,2 млн доларів) відомому лондонському музею сучасного мистецтва - Tate.

Про це пише jn.com.ua.

Його кошти допомогли фінансувати найбільше розширення музею за його 13-річну історію.

Подарунок від Фонду Еяля Офера продовжує традицію сім'ї з підтримки британських культурних та освітніх установ, закладену його батьком, Семмі Офером.

Надані кошти допоможуть придбати і обладнати нову будівлю, яка збільшить розміри музейної експозиції на 60 відсотків. У новій структурі будуть розміщені роботи сучасного візуального мистецтва, такі як фотографії та перформанси.

"Приємно бачити, що подібна видатна благодійність продовжується з покоління в покоління", - зазначив Ніколас Серота, директор Tate. - Щедрість Еяля Офера і його сім'ї допоможе перетворити Tate Modern дійсно в музей двадцять першого століття ".

63-річний Офер - числиться другим у списку найбагатших людей Ізраїлю, його статки оцінюються в 5,9 млрд. доларів, відповідно до рейтингу мільярдерів агентства Bloomberg. Зі своїм молодшим братом він володіє однією з найбільших судноплавних компаній у світі - Sammy Ofer Group Monaco.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.