Спецпроект

У центральному "Дитячому світі" в Москві відкриється музей

У будівлі знаменитого "Дитячого світу" в Москві, розташованому на Луб'янці, відкриється "Музей дитинства". Він розміститься на сьомому поверсі і буде доступний для вільного відвідування.

Про це пише travel.ru.

Експозиція займе близько 100 квадратних метрів. Крім основного залу, для виставок буде використовуватися простір переходів, коридорів і атріуму. У колекцію увійдуть два розділи: "Музей дитинства" та "Музей торговельного підприємства (магазину)", що зробить її цікавою для відвідувачів різного віку. Другий розділ, зокрема, розповість про історію "Дитячого світу".

У департаменті культури уряду Москви відзначають: "У Москві немає музею, пов'язаного з темою дитинства, іграшками, дитячими іграми, і це негативно позначається на образі столиці".

"Музей дитинства" почне роботу в грудні 2014 року, одночасно з офіційним відкриттям центрального "Дитячого світу" після ремонту.

У липні організатори розпочинають кампанію по збору предметів, які увійдуть до музейної колекції. Інформація про акцію буде розміщена в соціальних мережах

Теми

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.