Спецпроект

У центральному "Дитячому світі" в Москві відкриється музей

У будівлі знаменитого "Дитячого світу" в Москві, розташованому на Луб'янці, відкриється "Музей дитинства". Він розміститься на сьомому поверсі і буде доступний для вільного відвідування.

Про це пише travel.ru.

Експозиція займе близько 100 квадратних метрів. Крім основного залу, для виставок буде використовуватися простір переходів, коридорів і атріуму. У колекцію увійдуть два розділи: "Музей дитинства" та "Музей торговельного підприємства (магазину)", що зробить її цікавою для відвідувачів різного віку. Другий розділ, зокрема, розповість про історію "Дитячого світу".

У департаменті культури уряду Москви відзначають: "У Москві немає музею, пов'язаного з темою дитинства, іграшками, дитячими іграми, і це негативно позначається на образі столиці".

"Музей дитинства" почне роботу в грудні 2014 року, одночасно з офіційним відкриттям центрального "Дитячого світу" після ремонту.

У липні організатори розпочинають кампанію по збору предметів, які увійдуть до музейної колекції. Інформація про акцію буде розміщена в соціальних мережах

Теми

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.