Спецпроект

Криголам-музей "Ленін" закрито на реконструкцію

Перший в світі атомний криголам "Ленін", на базі якого в 2009 році було відкрито музей, відправляється на ремонт. Після закінчення робіт судно, повернувшись на місце своєї стоянки біля причалу морського вокзалу в Мурманську, стане арктичним виставковим центром.

Про це пише travel.ru.

Криголам "Ленін" був закладений 25 серпня 1956 на суднобудівному заводі імені Андре Марті в Ленінграді і зданий в експлуатацію 3 грудня 1959. За час експлуатації він пройшов 654000 миль, з них в льодах - більше 560 тисяч миль. Первісток криголамного атомного флоту пропрацював до 1990 року. Після того, як його було виведено з експлуатації, криголам поставили на вічну стоянку в столиці Заполяр'я - місті Мурманську. Протягом чотирьох років роботи криголама в якості музею його відвідало понад 125 тисяч туристів.

Зараз, на думку представників "Атомфлота", криголам повинен "працювати на популяризацію освоєння Арктики і Мурманської області". Тому його виставкові площі будуть збільшені за рахунок прилеглих до стоянки ділянок землі і створення єдиного комплексу арктичного виставкового центру. Дата закінчення проекту невідома; криголам вирушив на ремонт тільки 11 липня.

Теми

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.