Спецпроект

Криголам-музей "Ленін" закрито на реконструкцію

Перший в світі атомний криголам "Ленін", на базі якого в 2009 році було відкрито музей, відправляється на ремонт. Після закінчення робіт судно, повернувшись на місце своєї стоянки біля причалу морського вокзалу в Мурманську, стане арктичним виставковим центром.

Про це пише travel.ru.

Криголам "Ленін" був закладений 25 серпня 1956 на суднобудівному заводі імені Андре Марті в Ленінграді і зданий в експлуатацію 3 грудня 1959. За час експлуатації він пройшов 654000 миль, з них в льодах - більше 560 тисяч миль. Первісток криголамного атомного флоту пропрацював до 1990 року. Після того, як його було виведено з експлуатації, криголам поставили на вічну стоянку в столиці Заполяр'я - місті Мурманську. Протягом чотирьох років роботи криголама в якості музею його відвідало понад 125 тисяч туристів.

Зараз, на думку представників "Атомфлота", криголам повинен "працювати на популяризацію освоєння Арктики і Мурманської області". Тому його виставкові площі будуть збільшені за рахунок прилеглих до стоянки ділянок землі і створення єдиного комплексу арктичного виставкового центру. Дата закінчення проекту невідома; криголам вирушив на ремонт тільки 11 липня.

Теми

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.