Спецпроект

У Києві горів Природничий музей, загинули тварини. ФОТО

У Національному науково-природознавчому музеї Національної академії наук у Києві сталася пожежа.

Про це Українським Новинам повідомили в прес-службі Державної служби з надзвичайних ситуацій у Києві, пише УП.Київ.

"О 14:05 надійшло повідомлення. Виїхала пожежна команда в музей. Сильне задимлення в підвальному приміщенні, зараз наші підрозділи там працюють", - повідомили у прес-службі.

За попередніми даними, постраждалих немає, причини загоряння встановлюються.

Водночас, як повідомляє "Сегодня", займання сталося між першим і другим поверхом о 13.40. Причина пожежі - коротке замикання на першому поверсі.

"З музею евакуювали 15 осіб. Пожежу гасили за допомогою тепловізора, який дозволяє з відстані бачити вогнище загоряння", - сказав начальник Головного управління МНС у Києві Андрій Куценко.

Фото: "Сегодня"

Вигоріло 40 квадратних метрів. У цьому місці знаходилися акваріуми зі зміями. Плазуни розповзлися в різні сторони по всьому першому поверху будівлі. Їх ловлять співробітники музею.

Під час пожежі загинув амурський полоз і дві білки з виставки "Нічний світ".

Водночас заступник директора музею Оксана Червоненко повідомила, що під час пожежі загинули всі ссавці й птахи з виставки "Нічний світ".

 

"Врятувалися декілька рептилій, які перебували у воді. Всього загинуло близько 30 тварин", - розповіла вона. За її словами, до наступної середи музей працювати не буде.

Національний науково-природничий музей НАН України - один із найбільших науково-природничих музеїв світу. Створений у 1966 році як єдиний експозиційно-територіальний комплекс у складі Геологічного, Палеонтологічного, Зоологічного, Ботанічного та Археологічного музеїв. Розташований у центрі Києва у старовинному будинку колишньої Ольгинської гімназії.

Дивіться також:

Екскурсія природознавчим музеєм у Львові. ФОТО

Інші матеріали за темою "Пожежі"

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.