В США відкрили пам'ятник Шухевичу, Бандері і Петлюрі. ФОТО

У США на території літнього табору Спілки української молоді (СУМ) "Бескид", що на території штату Вісконсин), відновлено пам’ятник на честь проголошення Акту відновлення Української Держави 30 червня 1941 року.

Про це повідомили у прес-службі СУМ, інформує "День" із посиланням на VIDIA.

Погруддя Симона Петлюри, Євгена Коновальця, Романа Шухевича та Степана Бандери – встановили на фоні емблеми СУМу, у мальовничій місцині біля водоспаду.

Окрім духовенства з трьох українських греко-католицьких церков Чикаго, на урочистостях були присутні представники українських громадських організацій,  а також генеральний консул України в Чикаго Андрій Праведник.

Фото: day.ua

Чому і як Бандера вів здоровий спосіб життя

Попри значну кількість літератури про політичне життя Степана Бандери до сьогодні залишається мало дослідженим його приватне життя та звичайні людські звички. Зокрема етап, коли він ще юнаком більше 8 років формував свій характер у Пласті. Тобто від 14 до 21 року свого життя. У той час, коли найбільше формується лідерські якості.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.