Спецпроект

Англійці побудують новий музей сучасного мистецтва в Стамбулі

У Стамбулі буде побудований новий музей сучасного мистецтва Koç Contemporary, який відкриє фонд Вехбі Коча, підприємця і філантропа. Конкурс на проект будівлі музею виграло англійське архітектурне бюро Grimshaw.

Про це пише comments.ua.

У музеї буде виставлятися колекція сучасного мистецтва фонду Koç Foundation, в яку входять роботи як турецьких авторів, так і іноземних. У зібраннях фонду, зокрема, є роботи російських художників - Іллі та Емілії Кабакових, Ольги Чернишової.

Фонд почав активно працювати у сфері сучасного мистецтва в 2007 році. Як вважають засновники музею, завдання інституції - зробити доступною колекцію фонду, а також інтегрувати наявні твори в контекст світової та турецької художньої сцени.

Новий музей розташується в районі Бейоглу європейської частини Стамбула. Передбачається, що він відкриється в 2016 році і стане міською визначною пам'яткою не тільки завдяки колекції, а й своєму зовнішньому вигляду.

Grimshaw Architects було засновано в Лондоні в 1980 році архітектором Ніколасом Гримшоу, який з 2004 року очолює Королівську Академію мистецтв. Його бюро проектувало залізничний вокзал Ватерлоо у Лондоні, Національний космічний центр Великобританії в Лестері (2001). Бюро Гримшоу також відоме проектом "Едем" в графстві Корнуолл, який являє собою оранжерею з декількох геодезичних куполів. Компанія також працює над новим терміналом петербурзького аеропорту "Пулково".

Вехбі Коч (1901-1996) був одним з найбагатших жителів Туреччини. Він заснував найбільшу в країні групу компаній Koç Holding, до якої входять автовиробник, банк, виробник побутової електротехніки, готельна мережа, дистриб'ютор палива та мастил, нафтокомпанія, мережа супермаркетів і інші фірми. На початок 2013 року обіг холдингу становив 47,1 мільярда доларів. Koç Holding стала першою компанією, яка відкрила приватний музей в Туреччині - Sadberk Hanım, в якому зберігаються археологічні артефакти, текстиль і срібло.

У Стамбулі вже є кілька музеїв сучасного мистецтва. Найбільший з них - Istanbul Modern - відкрився в 2004 році.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.