На Дніпропетровщині відкрили пам'ятні знаки воїнам Армії УНР. ФОТО

Благодійний фонд "Героїка" відкрив два пам’ятних знаки на території Дніпропетровської області, присвячених воїнам Армії Української Народної Республіки: меморіальну дошку сотнику Никифору Авраменку та пам’ятник на могилі козака Спиридона Тропка.

У рамках відзначення 120-ліття з дня народження та 40-ліття з дня смерті сотника (капітана) Армії УНР Никифора Авраменка, було відкрито пам’ятну дошку по вулиці Дедишка, 2 у Верхньодніпровську.

Вшанувати легендарного бійця прибули не лише мешканці його рідного Верхньодніпровська, але й гості з Дніпропетровської, Кіровоградської, Запорізької, Київської, Черкаської областей, міста Києва та українці з Польщі.

Меморіальна дошка на честь сотника була відкрита на стіні церкви УПЦ КП у Верхньодніпровську

Галина Авраменко, рідна донька сотника, яка мешкає у Познані, передала до Верхньодніпровська землю з могили батька.

Вшанувати Никифора Авраменка не прибули представники місцевої влади, проігнорувавши запрошення організаторів. Натомість урочисту подію відвідали численні нащадки сотника із Запоріжжя та Кіровограда.

Того ж дня у сусідньому з Верхньодніпровськом селі Дніпровокам’янка фонд "Героїка" відкрив пам’ятник на могилі козака (рядового) Армії УНР Спиридона Тропка, який загинув 1918 р. в бою з махновцям за місто Катеринослав (тепер Дніпропетровськ).

За радянських часів могила дивом збереглись завдяки місцевому селянину Василю Сідаку, який зберіг місце поховання воїна у його рідному селі. Спогади родини Сідаків зібрав краєзнавець Сергій Злючий.

У 2013 році науковець Олег Репан віднайшов у фондах Державного архіву Дніпропетровської області відомості про смерть та похорон Спиридона Тропка, за якими вдалось встановити точну дату загибелі козака.

Завдячуючи допомозі жертводавців та численних волонтерів: представників Верхньодніпровського козацтва і січеславських свободівців – на могилі бійця вдалось встановити петлюрівський хрест.

Фото: фонд "Героїка"

"Своєю діяльністю ми прагнемо донести до людей не лише історичну правду, - підкреслив керівник фонду "Героїка" Павло Подобєд. - Допоки українці цуратимуться тих, хто поставив на перше місце батьківщину, а не гроші і маєтки – доти ми заслужено житимемо в державі безправ’я та свавілля".

Благодійний фонд "Героїка" - громадський рух, який ставить на меті відродження українських військових поховань, встановлення пам’ятників та пам’ятних знаків на честь борців за незалежність України.

Від часу появи (2010 р.) "Героїка" встановила більше 20 монументів та пам’ятних знаків у Києві, Херсонській, Рівненській, Івано-Франківській, Черкаській, Тернопільській, Хмельницькій та Київській областях.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.