АНОНС: телевізійна ІП - про Шептицького, "Пласт" і "Братів Гадюкіних"

23 липня телевізійна програма "Історична Правда" за кілька днів до 148-ї річниці Андрея Шептицького головну увагу присвятить цій історичній постаті.

У розмові ведучого програми Вахтанга Кіпіані з деканом історичного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка професором Романом Шустом йтиметься, зокрема, про таке:

- Як сталося, що виходець з аристократичної полонізованої родини Роман Марія Олександр Шептицький вирішив, що має присвятити своє життя служінню українському народові?

- Якими були взаємини Митрополита Української греко-католицької церкви з рідним братом – міністром оборони Речі Посполитої Станіславом Шептицьким?

- Чому донині значна частина громадян України переконані, що Андрей Шептицький був "прислужником німецького фашизму"?

Крім того, "Історична правда" запропонує шанувальникам якісної української музики повернутися на 20 років назад.

В ефірі програми можна буде побачити виступ легендарної львівської рок-капели "Брати Гадюкіни" на фінальному гала-концерті фестивалю "Червона рута" влітку 93-го у Донецьку.

У другій частині програми Вахтанг Кіпіані запропонує глядачам "Історичної правди" майстерно реалізований фільм про славні діла і традиції української скаутської організації "Пласт" на Прикарпатті.

"Історична правда з Вахтангом Кіпіані" – щовівторка о 22:00 на телеканалі ZIK.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.