Спецпроект

В Уругваї будують музей геноциду вірмен

В Уругваї почалося будівництво музею геноциду вірмен. Ініціатором проекту виступило міністерство освіти і культури південноамериканської країни. Уругвай першим в світі визнав це актом людиноненависництва.

Про це пише vesti.ua.

Відкриття музею намічено на 24 квітня 2015 року. Його приурочать до столітньої річниці масових вбивств в Османській імперії.

Це перший музей геноциду вірмен, який буде створений за межами Вірменії. Такий самий музей в найближчі роки може з'явитися в США.

Заступник міністра освіти і культури Уругваю Оскар Гомес заявив, що у споруджуваному будинку будуть представлені експозиції, присвячені не тільки геноциду вірмен, а й інших злочинів проти людства, зокрема Голокосту.

За даними, якими Вірменія обґрунтовує визначення геноциду, в роки Першої світової війни влада Османської імперії вбила до півтора мільйонів етнічних вірмен, які проживали на території сучасної Туреччини. Туреччина називає ці події "вимушеним переселенням", заперечуючи факт геноциду.

Уругвай став першою в світі країною, що визнала геноцид вірмен. Пізніше його приклад наслідували Росія, Франція, Італія, Німеччина та інші держави.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.