Спецпроект

В Уругваї будують музей геноциду вірмен

В Уругваї почалося будівництво музею геноциду вірмен. Ініціатором проекту виступило міністерство освіти і культури південноамериканської країни. Уругвай першим в світі визнав це актом людиноненависництва.

Про це пише vesti.ua.

Відкриття музею намічено на 24 квітня 2015 року. Його приурочать до столітньої річниці масових вбивств в Османській імперії.

Це перший музей геноциду вірмен, який буде створений за межами Вірменії. Такий самий музей в найближчі роки може з'явитися в США.

Заступник міністра освіти і культури Уругваю Оскар Гомес заявив, що у споруджуваному будинку будуть представлені експозиції, присвячені не тільки геноциду вірмен, а й інших злочинів проти людства, зокрема Голокосту.

За даними, якими Вірменія обґрунтовує визначення геноциду, в роки Першої світової війни влада Османської імперії вбила до півтора мільйонів етнічних вірмен, які проживали на території сучасної Туреччини. Туреччина називає ці події "вимушеним переселенням", заперечуючи факт геноциду.

Уругвай став першою в світі країною, що визнала геноцид вірмен. Пізніше його приклад наслідували Росія, Франція, Італія, Німеччина та інші держави.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.