Під Києвом напали на спортсменів з прапором Російської імперії

У Києві напали на учасників акції "Братський шлях, Російська дорога".

Про це повідомляє "Новий Регіон" з посиланням на одного з учасників акції.

Акція стартувала 1 червня в Сергієвому Посаді (РФ), далі маршрут пролягав через Білорусь, Україну, потім - Польща, Чехія, Словаччина, Угорщина. 1 серпня пробіжка повинна була закінчитися в Белграді.

Мета акції - "пропагуючи здоровий спосіб життя, закликати до єднання братські слов'янські народи". Учасники - чотири молодики з Білорусі, один із Дніпропетровська, а також організатор із Підмосков'я.

Учасники акції рухаються бігом, тримаючи в руках чорно-жовто-білий прапор російського імператорського дому, а також державні прапори України, Росії та Білорусі.

"На хлопців напали українські націоналісти, - розповів один із учасників акції. - Це сталося на Житомирській трасі. Їх зупинили бойовики на двох машинах, кричачи "Слава Україні - смерть ворогам!". Вони сильно розбили супроводжуючий автомобіль з написом "Росія - Сербія" і використовували газові балончики".

За словами учасника акції, нападники забрали з собою бюст царя Миколи II, який "бігуни" везли в Сербію для подарунку.

Як відомо, у березні 2013 року невідомі в Ужгороді напали на угорських туристів, які носили на одязі кокарди в кольорах свого національного прапора.

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.